Словаки зацікавилися українською літературою

Колись контакти між двома сусідніми літературами були значно ближчими. І це пояснювалося просто: на Пряшівщині активно працювала тутешня спілка українських письменників. Тож було кому і перекладати, і пропагувати. Та з падінням словацького комуністичного режиму та з розвалом „братнього” СРСР словаки перестали бути сходофілами. А Україна для них була навіть не Росією: щось інертне, маловідоме і малозначуще.

Але, схоже, чорне п’ятнадцятиліття повного ігнорування відходить у минуле. В останній рік у Словаччині з’явилися перші ознаки зацікавлення українською літературою. І зроблено це завдяки зусиллям аспіранта відділу світової літератури Словацької Академії наук Патріка Орєшека. Етнічний словак, він закінчив українську філологію університету в Банській-Бистриці і має неповні тридцять років.

Торік у часописі літератури, мистецтва, історії і критики „Фрагмент”, яке підтримує Міністерство культури Словаччини, він подав власні переклади п’ятьох українських авторів: Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Петра Мідянки, Іздрика та Юрка Винничука.

У вступі до публікації говориться: „Від 1990 року в часописі „Фрагмент” ми систематично представляли „інші” літератури: польську, російську, сербську, хорватську, словенську, німецьку, голландську і т.д. У цьому числі пропонуємо читачам і зразки сучасної української літератури, яка попри те, що є „безпосередньо сусідньою” – довгі десятиріччя несправедливо залишається на узбіччі перекладацького та читацького зацікавлення. Опубліковані тут твори п’ятьох авторів могли би цю „незацікавленість” хоч частково послабити, а, можливо – й змінити”.

У часописі відділу світової літератури Словацької Академії наук „Slovak review” Патрік Орєшек вмістив докладну статтю „Сучасна українська література (Метаморфози літературного процесу)”, де подав стислу характеристику нашого красного письменства за роки незалежності. Досить процитувати підзаголовки: „Постмодернізм. Літературна критика і літературознавство”, ”Бу-Ба-Бу”, „Нова дегенерація. Візуальна поезія. Інші”, „Феміністичний дискурс. Жінки в літературі”, „Потік свідомості. Соціальна клініка”, „Поети карпатського регіону. Традиційна проза”, „Порнографія. Субкультура. Кітч”, „Станіславський феномен. Центр і регіони”, „Літературні часописи”.

Весною переклади Патріка Орєшека поезій Сергія Жадана та Петра Мідянки з’являться у „Ревю актуальної культури”. Окрім того, цього року окремою книжкою вийдуть вірші закарпатця. Молодий словацький дослідник та перекладач навіть спеціально їздив у Широкий Луг, аби познайомитися з Петром Мідянкою.

Як бачимо, навіть силами однієї людини скільки можна зробити! Таких пропагандистів нашої культури Україна мала би не тільки цінувати, але й заохочувати, як це роблять у цілому світі.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати