Про це Закарпаття онлайн повідомили в управлінні інформації та зв’язків із громадськістю облдержадміністрації.
Паспортизація та реєстрація – одні з найголовніших проблем ромів. Керівники відповідних організацій та товариств кажуть, що найбільше безпаспортних та незареєстрованих – серед тих, що живуть у таборах. Старше покоління ромів має документи, що посвідчують особу, ще радянського взірця. Є й такі, що загубили паспорт й не мають коштів, аби виготовити новий. А більшість – ті, хто взагалі не має свідоцтва про народження, документа, що посвідчує особу, й відповідних паперів на власних дітей.
У громадян нашої держави – рівні права. Відтак мусимо створити комфортні умови ромському населенню, що проживає на Закарпатті, виробити механізми вирішення їхніх проблем, – наголосив Іван Качур.
Оскільки домоволодіння ромів у таборах здебільшого незареєстровані в бюро технічної інвентаризації, вони не в змозі підтвердити місце свого постійного проживання. А відтак, це є підставою для відмови у реєстрації органами МВС України, унеможливлює офіційне працевлаштування ромів, отримання соціальних пільг тощо.
Із юридичними тонкощами щодо паспортизації та реєстрації представників ромських громадських організацій, товариств ознайомив начальник управління громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в області Ігор Михайлишин.
Іван Іванович запропонував розробити дієвий механізм, залучити лідерів відповідних громадських організацій, створити консультаційні центри з надання правової допомоги, аби завершити процес суцільної паспортизації та реєстрації ромів, звернути увагу органів місцевого самоврядування на надання всебічної допомоги та недопущення безпідставної відмови у реєстрації.
Ще одна проблема – високий рівень захворюваності ромів на туберкульоз. За словами представника управління охорони здоров’я облдержадміністрації, медики проводять профілактичні щеплення ромів від недуги, приймають їх у лікувальні заклади. Тобто проводяться заходи відповідно до наказу управління охорони здоров’я облдержадміністрації про організацію лікувально-профілактичного та санітарно-гігієнічного забезпечення ромського населення. Представники цієї громади попросили облаштувати медпункти у тих таборах, де компактно проживає півтисячі і більше людей.
До слова, на обліку в лікувально-профілактичних закладах області перебуває 30 929 осіб ромської народності.
Відсутність питної води, санітарних умов у таборах – реалії, з якими стикаються представники цієї громади. Підводити воду у табори керівники громадських організацій, товариств вважають недоцільним, оскільки люди, що проживають там, не зможуть оплачувати цю комунальну послугу. Іван Качур пообіцяв вирішити питання забезпечення жителів таборів питною водою.
Як повідомив начальник головного управління праці та соціального захисту Віктор Мацола, роми, які мають належним чином оформлені документи, своєчасно забезпечуються відповідними державними допомогами.
На зустрічі йшлося і про питання освіти ромських дітей. У представників цієї народності немає дитсадка, а в можливості записати малечу у дошкільні заклади обласного центру батькам відмовляють, – каже керівник обласного товариства ромів “Романі Чгіб” Борис Бучко. Також керівники громадських організацій та товариств скаржилися на те, що двері перед ромськими дітьми не дуже відкривають ужгородські школи.
За їхніми словами, в районах ситуація ще гірша. Начальник управління освіти і науки облдержадміністрації Михайло Мотильчак сказав, що готовий розглянути кожен випадок відмови. Адже згідно із законом громадяни України, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак, мають рівні права на здобуття дошкільної та повної загальної середньої освіти.
– Всіх проблем одразу не вирішити, проте треба з чогось починати, – наголосив заступник голови облдержадміністрації.