Під час екскурсійного маршруту екскурсанти мають змогу познайомитись з історичними подіями, почути твердження очевидців, відвідати історичні будівлі у м. Хуст, меморіальний комплекс "Красне поле" (поблизу м. Хуст), познайомитись з музейними експозиціями в Ужгородському замку (м. Ужгород) та побачити інші визначні місця.
Маршрут екскурсії передбачає відвідання таких місць, як: Ужгород - Верецький перевал – Хуст - Красне поле - Великий Бичків – Рахів – Ясіня - Яблунецький перевал.
Технологічна карта туристичного маршруту передбачає:
-Протяжність маршруту: 350 км
- Тривалість подорожі: ознайомча – 1-2 дні, екскурсійна – 2-3 дні, анімаційна – 5-7 днів
Характеристика маршруту:
1. Відвідування могил Карпатських січовиків та місць боїв Січі на Закарпатті.
2. Екскурсія м. Хустом і м. Ужгородом – столиць Карпатської України
3. Ознайомлення з історією ІІ Світової війни
4. Перебування в єдиному в Україні мілітарі-отелі „Грінгоф”
5. Пішохідна екскурсія по Карпатському біосферному заповіднику.
6. Сходження на найвищу вершину України – гору Говерлу. (2061 м.)
Практичне використання маршруту:
-Ознайомлення з історією ІІ Світової війни
-Анімативні ігри (військові турніри та фестивалі, військова реконструкція періоду Карпатської України, пейнтбол, страйкбол)
-Кухня військових.
-Патріотичне виховання молоді.
Опис об’єктів за маршрутом:
Закарпаття чи не найменш постраждалий регіон України від військових дій пов’язаних з ІІ Світовою війною, але тим не менше Закарпаття є чи не першим регіоном в Європі в якому розпочалися бойові дії, ще за півроку до офіційного початку війни. Ці події пов’язані з періодом існування на території Закарпаття автономного, а згодом незалежного державного утворення – Карпатської України з жовтня 1938 р. по березень 1939 р., а також з окупацією Карпатської України фашистською Угорщиною у березні 1939 р.
З Карпатською Україною пов’язані багато місць розкиданих по всій території Закарпаття. Їх можна поділити на декілька категорій, а зокрема:
1. місця становлення державності Карпатської України в містах Ужгород та Хуст;
2. місця бойових дій підрозділів Карпатської Січі з угорськими військами на Красному Полі і в м. Хуст;
3. місця розстрілів та могили Карпатських січовиків в Ужгороді, на Верецькому та Яблунецькому перевалі, Рахові, В. Бичкові, Ясеня;
4. місця пов’язані з визначними діячами Карпатської України в Ужгороді, Хусті, Ясіні та В. Бичкові.
5. музейні експозиції присвячені періоду Карпатської України в Ужгороді, Хусті та Ясіня.
Найбільша концентрація пямятних місць пов’язаних з Карпатською Україною знаходиться в м. Хусті, де з листопада 1938 р. по березень 1939 р. розміщувалася столиця Карпатської України. Це, зокрема:
· хустська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №1 імені Августина Волошина, де 15 березня 1939 року проходив Сойм Карпатської України на якому ухвалили декларацію про державну незалежність;
· Будинок уряду Карпатської України (теперішня міськрада Хуста);
· січова гостинниця (сучасний ресторан "Верховина"), де свого часу проживали такі видатні діячі ОУН як, генерал-хорунжий УПА Роман Шухевич та визначний український поет Олег Ольжич.
· Свято-Вознесенський собор;
· штаб "Карпатської Січі" (сучасна будівля ПТУ №4)
· Хустський краєзнавчий музей – експозиція присвячена Карпатській Україні;
· Меморіал карпатським січовикам на Замковій горі
· Місце найбільшої битви підрозділів Карпатської Січі на Красному Полі поблизу Хуста.
Також значна частина пямяток знаходиться в містах Ужгород та Ясіня.