Закарпатські свободівці вшанують пам'ять українського патріота Федора Тацинця

Поразка України у Визвольних змаганнях, а саме окупація Польщею Західноукраїнських Земель, а Румунією Буковини, відрізала Закарпаття від України. Тому представники закарпатської еміґрації в США склали з президентом Чехо-Словаччини Масариком договір про приєднання „Підкарпатської Руси” до Чехо-Словацької Республіки – на засаді найповнішої автономії. Цей договір затверджено постановами міжнародної мирної конференції в Сан-Жермені 10 вересня 1919 року.
Але чехи, які стільки років боролися за свої національні права в Австро-угорській монархії, не виявили надто великого розуміння пошани національним правам українського автохтонного населення Закарпаття. Чеський уряд став розглядати українське Закарпаття як терен експансії чеського народу і з тією метою повів плановий наступ чехізації.

Для послаблення сподіваного опору з боку українців, чехи підтримували насамперед усе те, що підривало й послаблювало національну свідомість і національну єдність українського населення. З тією метою чехи активно підтримували москвофілів, які зупиняли й викривляли національну свідомість закарпатських українців, зумисне спроваджували на Закарпаття московських білоґвардійських еміґрантів, які роздмухували різні „язичні”, релігійні та політичні спори.

Боротьба проти москвофільства творила у той час на Закарпатті особливо важливий відтинок національного відродження цієї вітки українського народу. Бо москвофіли, спираючись на політичну й фінансову підтримку чехів, мадярів, поляків, баламутили українське населення Закарпаття та ставили різні перешкоди в освідомлювальній праці українських патріотів, не гребуючи навіть доносами до чеської влади, яка цих патріотів виселяла з території Закарпаття.

Чеський уряд явно підтримував москвофілів, бо лякався, що зростання національної свідомості українського населення неминуче доведе до відірвання Закарпаття й приєднання його, за найближчої нагоди, до інших земель України. Тому ОУН вирішила запротестувати проти підривної роботи москвофільства таким способом, щоб протест привернув до себе загальну увагу.

Тим протестом був замах Федора Тацинця на одного із чільних москвофільських діячів – Євгена Сабо. Тацинець виконав замах 1 червня 1930 року в Ужгороді, коли москвофіли відбували свій „День русской культуры”, який повинен був задемонструвати „русскість” Карпатської України.

Пам’ятаючи цей чин українського героя, ЗОО ВО "Свобода" проведе 1 червня 2010р. низку заходів в м. Ужгород та на Мжгірщині, звідки родом  Федір Тацинець.

Теги: Федір Тацинець, Свобода, пам'ять

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати