Щось подібне відбувалося, а з деяких важливих напрямів і продовжує відбуватися у місті над Латорицею. Великий прихильник та невтомний пропагандист якнайширшого впровадження новітніх технологій та високих європейських стандартів у найважливіші сфери життя Мукачева Золтан Ленд’єл разом з помічниками-однодумцями таки віднайшли партнера у цьому життєво необхідному для міської громади питанні в особі одного з найбільших та найуспішніших підприємств зі збору та утилізації відходів. Мова, як ви уже напевно здогадалися, йде про австрійську фірму АВЕ, з якою у січні 2010 року міськвиконкому вдалося таки підписати угоду про створення спільного підприємства зі збору та утилізації відходів і багатообіцяючою назвою "АВЕ Мукачево".
Робота тільки розгортається, а від партнерів уже вдалося отримати серйозні запевнення у тому що мукачівський проект стане зразково-показовим для усієї України. Не дарма уже у цьому році є серйозна налаштованість на впровадження у повсякденну практику селективного відбору - окремого фасування відходів пластику, скла , паперу і залишкових відходів. Це надзвичайно короткі терміни для впровадження такої необхідної справи. А далі і 2011 рік - робота з полігоном по утилізації відходів. Чудові перспективи з утвердження передових стандартів і, здається, ніщо уже не може стати цьому на заваді. Аж ні, зможе. Цим може стати наша власна інертність, а подекуди і байдужість до того, що поряд, що нас оточує. Громада має відчувати і підтримувати ті справи, без яких не може жити людина, тим більше людина 21 століття. І якщо сьогодні уже більше 50% городян заключили договори з новим підприємством, то це, звичайно, непогано, але ще дуже великі резерви залишаються для того, щоб і до нас ставилися як до таких, хто прагне якісних змін, для кого сплата комунальних послуг така ж необхідність, як їжа та сон. І для цього не потрібно чекати вказівки зверху чи якихось агітаційних бригад, або навіть майстер класу від міського голови, під час якого він вправно, власною сапою, показав підлеглим, як потрібно робити, щоб між прибордюрними лініями та дорогою не було жодного грунту.
…Переговори з іноземними фірмами, які мають намір побудувати дві гідроелектростанції на річці Латориці, будівництво сучасного міжнародного аеродрому, що повинно кардинально покращити інфраструктуру міста, інші проекти… Та про це наступного разу.
А зараз хвилює одне: доки мер міста, яке претендує на європейське, міста, яке мріє отримати колосальні інвестиції, тисячі нових робочих місць, буде змушений роботи зауваження і просити паркувати власний транспорт у встановлених місцях, не кидати непотріб будь-куди, адже урни вже на кожному кроці, просити вчасно розраховуватися за комунальні послуги? Чи нам краще тоді, коли одні роблять вигляд, що працюють, а інші - що платять, і для всіх них потрібен майстер-клас.