Дивною та надзвичайно сумною є доля цього одного із найпопулярніших і найулюбленіших письменників краю у 30-х роках минулого століття, творчість якого тільки у роки незалежності України зайняла чільне місце у літературному процесі Закарпаття.
Марко Бараболя (Іван Федорович Рознійчук) народився 19-го квітня (за іншими даними - 30 квітня) 1910-го року у селі Требушани (нині Ділове) Рахівського району. Іван був найстаршим серед шести дітей у сім'ї національно свідомого українця-лісоруба, якого у 1939 році було по-звірячому замордовано угорськими окупантами. Після закінчення чотирьох класів народної школи батьки віддають сина на навчання до Ясінянської горожанської школи, яку він закінчує у 1924 році. В цьому ж році стає студентом торговельної академії в Ужгороді (1924-1926) та Мукачеві (1926-1928), після закінчення якої працює у книгарнях Ужгорода та Хуста. З квітня 1934 року учителює в селах Закарпаття. 13 червня 1943 року сатирик був мобілізований в угорську армію, у складі якої з піхотним полком був відправлений на східний фронт. На початку жовтня 1944 року біля угорського міста Кіштелек потрапляє в полон. Разом з іншими полоненими знаходився у таборі м.Фокшани (Румунія), де працює перекладачем (І.Рознійчук вільно володів російською, угорською, чеською, словацькою та німецькою мовами). Згодом він із своїм земляком (пізніше відомим ученим-біологом) С.М.Стойкою переходять лінію фронту і здаються командуванню Червоної Армії.
Цілих 45 років подальша доля Марка Бараболі залишалася невідомою. Тільки на початку 90-х років минулого століття, коли піднімається завіса раніше закритих архівних фондів, уточнюються обставини і місце перебування Івана Рознійчука: табір військовополонених у Новоросійську, звідки він, захворівши, потрапляє у військовий госпіталь, розміщений у станиці Пашковській Краснодарського краю. Розвинута форма малярії, туберкульоз легенів та анемія, відсутність ефективних медикаментів ускладнили його лікування: 73 лікарняні дні перетворилися в суцільні страждання письменника, які закінчилися 27 листопада 1945 року.
Йому було 35 літ...
В історію красного письменства нашого краю Марко Бараболя увійшов як видатний письменник-сатирик. Його літературний дебют припав на кінець 1928 року. В молодіжному просвітянському журналі "Пчілка" під рубрикою "З-під їдкого пера Марка Бараболі" було опубліковано серію його гуморесок та фейлетонів, в яких з великою поетичною майстерністю висміював недоліки громадського та культурного життя Закарпаття. Твори Марка Бараболі охоче друкують і у "Українському слові", "Літературній неділі", "Свободі" та празькому журналі "Сір".
Уже ранні твори сатирика викликали захоплення як у читачів, так і в літературної критики. Письменник, педагог і літературний критик Володимир Бірчак, на очах якого творилася нова закарпатська література першої половини ХХ століття, називав Марка Бараболю видатним і "тонким гумористом", незнаним поза межами Підкарпатської Русі. Він вважав, що "в'їдливі сатири закарпатського письменника можуть цілком певно витримати порівняння з сатирами Володимира Cамійленка, а гумористичні оповідання дорівнюють, якщо не перевищують, такі популярні "Усмішки" Остапа Вишні... хоч кількісно продукція Бараболі порівнююче дуже невелика" (Бірчак, В. Літературні стремління Підкарпатської Руси [Текст]: факсимільне видання / В. Бірчак. - Ужгород: Карпати, 1993. - С. 173).
За життя Марко Бараболя встиг побачити всього одну збірку своїх творів "З-під їдкого пера", яку у 1941 році в Празі у видавництві "Пробоєм" видрукував Степан Росоха.
У 1970 році літературознавець М.Мольнар упорядкував і видав у Пряшеві збірочку творів письменника-сатирика "Тутешняцька губернія".
Найповніше видання творів Марка Бараболі "Проект автономії" побачило світ у 1991 році (Бараболя, М. Проект автономії [Текст]: твори / Марко Бараболя ; упоряд., вступ. ст., приміт. В.С.Попа ; худож. Н.С.Пономаренко. - Ужгород : Карпати, 1991. - 132 с.). До книги увійшли всі гумористичні та сатиричні поетичні і прозові його твори. Вони систематизовані в хронологічному порядку їх публікацій та написання. Тексти подано за першодруками, звірено їх з прижиттєвим виданням "З-під їдкого пера" (Прага, 1941), максимально збережено мовний колорит оригіналу, помічені автором примітки та дати написання творів. Заслуговує уваги і передмова до цієї книги відомого літературознавця Василя Попа "Марко Бараболя і його твори", у якій він знайомить читача із нелегкою життєвою долею письменника, життя якого обірвалося дуже рано, та аналізує окремі його твори.
Твори самобутнього закарпатського письменника-сатирика представлені також у збірнику На Верховині [Текст]: збірник творів письменників до радянського Закарпаття / Упоряд. О.В.Мишанич. - Ужгород: Карпати, 1984. - С. 469-481 та антологіях: Гуцуліє, рідна земле [Текст]: літературна Рахівщина: альманах. - Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ Закарпатського обласного управління по пресі, 1993. - С. 12-16; Закарпатське оповідання ХХ століття [Текст]: антологія / Упоряд. П. М. Ходанич. - Ужгород : Закарпаття, 2002. - С. 19 - 28; Закарпатська поезія ХХ століття [Текст]: антологія / Упоряд. В.П.Густі. - Ужгород: ВАТ "Вид-во "Закарпаття", 2003. - С.98-103.
Біографія письменника-сатирика, а також бібліографічні описи його видань та видань про нього вміщені у біобібліографічному покажчику Івана Хланти "Літературне Закарпаття у ХХ столітті" (Хланта, І. Марко Бараболя прозаїк, поет [Текст] / Іван Хланта // Хланта, І. Літературне Закарпаття у ХХ столітті. - Ужгород : Закарпаття, 1995. - С. 39 - 41). Життя та творчість талановитого закарпатського сатирика та гумориста Марка Бараболі розкривають і статті: відомого краєзнавця В.Пагирі у книзі "Я світ узрів під Бескидом..." (Пагиря, В. Марко Бараболя [Текст] / Василь Пагиря // Пагиря, В. Я світ узрів під Бескидом .: сторінки історії. - Ужгород : Карпати, 1993. - С. 127 - 128), закарпатського поета, члена Національної Спілки письменників України Василя Густі у "Календарі краєзнавчих та пам'ятних дат на 2005 рік" (Густі, В. Марко Бараболя (Іван Федорович Рознійчук): 95-річчя від дня народження письменника, сатирика (1910-1945) [Текст] / В. Густі // Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2005 рік: рек. бібліогр. посібник / Уклад. Т.Васильєва, Г.В.Бобонич. - Ужгород: Вид-во Падяка, 2004. - С. 159-163) та відомого дослідника-україніста Михайла Мольнара із Словаччини у чотирьохтомнику "Українського слова" (Мольнар, М. Друге повернення Марка Бараболі [Текст] : скорочено / М. Мольнар // Українське слово : хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття. У 4-х кн. Кн. 4-та / Упоряд. 4-ї кн.: В.Яременко, Є.Федоренко, О.Сліпушко. - К.: Рось, 1995. - С. 351-357). До речі, у цій книзі подаються і твори Марка Бараболі "Продукція язиков", "Проект автономії" та "Гальо! Гальо! Радіо Кошіце!".
Широкий аналіз творів Марка Бараболі, зокрема "Проект автономії", "Останній твір", "Ніби фейлетон", "Продукція язиков", "Гальо! Гальо! Радіо Кошіце!", "Війна з мухами" подає у книзі "Письменники Срібної Землі" відома у нашому краї дослідниця української літератури кінця ХІХ - поч. ХХ століття, доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури УжНУ Лідія Голомб (Ференц, Н. Марко Бараболя [Текст] / Н. Ференц // Письменники Срібної Землі : до 60-річчя Закарпат. орг. Націон. спілки письм. України / упоряд. П. М. Ходанич. - Ужгород : Ужгород. міська друк., 2006. - С. 158-166).
У даній статті подається перелік видань Марка Бараболі та документів про його життєвий і творчий шлях, які знаходяться у фондах Мукачівської міської централізованої бібліотечної системи. Було б дуже добре, щоб найближчим часом шанувальники красного письменства ознайомилися з творчим доробком визначного письменника-сатирика. Адже твори Марка Бараболі цікаві не лише їхнім змістом, а й формою та мовою, якою він блискуче володів і якій приділяв особливу увагу. І за словами дослідника спадщини поета-сатирика М.Мольнара з Братислави "...належать до кращих зразків української літератури на Закарпатті дорадянського періоду і мають право вважатись одним з надбань загальноукраїнської сатири".