ПУТАНА: Нічним метеликом її вже не назвеш...

Навіть у педантичній Японії, де кожна деталь, ба, навіть мить життя припасована до іншої з точністю до мікрона, з цим нічого не можуть вчинити. Мене ще на світі не було, коли в 1957 році в Японії проституція була офіційно заборонена. Нині проституція в тій чудесній країні існує в підпільній (лазні, бари, чайні хатини) і просто "любительській" формах. Легально
існують "фудзоку" — заклади, де надають послуги сексуального характеру, не пов'язані зі здійсненням статевого акту (стриптиз, еротичний масаж), які часто є прикриттям для підпільної проституції. Всі знають, що стихійних "фудзоку" вистачає і в Україні. Де не поїдеш — надписи "Готель", „Ресторан", „Лазня". А оскільки в лазню після ресторану зазвичай чоловіки зайти самостійно не можуть — то й починається планомірний стриптиз супроводжуючого
жіночого ескорту з усіма наслідками, коли наступного дня очі болять: гаманець бачиш, а грошей у ньому — ні.

ОСОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОСТИТУЦІЇ

Минулого літа я відвідав рідну Полтавщину і був вражений тим, як молоді дівчата, що тільки-но почали займатися "спортивним" сексом для підготовки до майбутніх серйозних заробітків, говорили прямо на вулиці, не криючись:

— їду в Італію. Повією.

— І скільки разів на добу доведеться лягати?

— Точно не знаю. Але, думаю, витерплю...

Міг би навести ще кілька записаних діалогів, але й цей свідчить, що повія в Україні перестала вважатися представницею порочного явища, яке вплине відтак не тільки на мораль родинних взаємин, але і на якісне дітонародження, — а стала представницею прозаїчної, навіть престижної професії.

...Маріанна, назвемо її так, була з неблагополучної родини. Завжди мріяла вирватися з "кінченої" сім'ї, де пили й билися. Ще за навчання в школі вона привертала до себе увагу старших чоловіків гарними обрисами тіла. Вона вірила, що краса дасть їй невдовзі не менш чудове життя в дорослому світі. Зразу після випускного вечора віддалася на віру старшому чоловіку, котрий спочатку не шкодував для неї грошей. З молодою пасією в чоловіка швидко закінчилися гроші й сили. Він почав пити, сваритися, а коли вперше поставив їй "ліхтар" під око, то вона перейшла на знак помсти до його приятеля, котрий давно поклав на неї око. З ним життя тривалим також не було. Так і пішла вона "по руках". Обриси її тіла через три роки такого життя втратили свою однозначну чіткість. Одного разу взагалі відчула, що "влетіла".

Припиняти вагітність лікарі не рекомендували — аборт призведе до безплідності. Народився хлопчик. Порівняно з його красою все минуле життя для неї здалося фантастично нікчемним. Вона перестала торгувати своєю красою, а почала торгувати рослинною - квітами.

Винаймає квартиру. І каже мені на прощання: "Попередьте дурних дівчат через газету, що найкрасивіші груди швидко повиснуть, якщо вони почнуть ними торгувати, як динями на
"п'яному" базарі..."

Попереджаю.

БІЛЯ ЇХНІХ ПРІЗВИЩ У БЛОКНОТІ - "ПРОС."

Вічно стурбований своєю однобокою фізіологією, приятель Наум повідомляє:

— В основному користуюся послугами студенток. Вони, зазвичай, підробляють сексом зі старшими статечними чоловіками, щоб не підхопити венеричної хвороби. В першу чергу вдосконалюють себе в такому сексі перед грядущими безкінечними буднями подружнього життя, коли щоночі, як маніяк, на тебе весь час лізе один і той же чоловік. Ідуть на такий тренінг ті студентки, котрі вже вперше віддалися своєму хлопцеві, показали свою „святість" і вже гарантовано огороджені від підозр наївного коханого. А ще, після першого статевого "хрещення", кмітливі дівчатка таємно підробляють факультативним сексом і на свій посаг.

— Коли мій молодший „товариш" сачкує без роботи, — зітхнув він, - я дістаю блокнот. Там
кілька сторінок з жіночими іменами, біля кожного з яких у дужках написано "прос."

Повії за викликом ще й досі не в захопленні від міліції, що свого часу "псувала" їм життя. Тому від певної конспірації не відмовилися. Живуть по троє-четверо на квартирі в старших одиноких жінок. Кожна група має свого таксиста. Він привозить до клієнта і відвозить назад.

Переважно повії приїжджі. Вони прагнуть вийти на максимальну рентабельність своєї праці, бо вважають, що в Ужгороді вони на заробітках, як на прополюванні буряків улітку. А заробляють для того, щоб удома зажити чесно і цнотливо. Ужгородське життя для них, немовби просто сон.

На себе вони намагаються використовувати найменше із заробленого — заощаджують на життя в ролі порядних жон.

БАЗАРНИЙ СЕКС

Один "новий" закарпатець захотів пива з вареними раками. В пошуках бажаного занесло його з товаришем на базар у мікрорайон Росвигово в Мукачеві. Як не дивно, і там пива з раками не було. Тільки один вуйко прозоро натякнув, що міг би дістати, якби... Зголоднілий на раків відразу витягнув 100 доларів: "Бери. Я чекаю..."

Фантастичний заробіток вуйка на нікчемних раках страшенно вразив увесь базарний люд. Невдовзі до клієнта підійшла жіночка і запропонувала купити в неї хоч одні жіночі рейтузи.

— Нащо вони мені? — вражено запитав той, а потім очі в нього загорілися таємною думою, і він запропонував продавщиці зробити сеанс орального сексу за 5 доларів. Та погодилася. Жінка залізла під прилавок, обгородилася ширмами з картонних коробок, робила свою справу, а гультяй тим часом торгував рейтузами.

Розійшлися задоволені. Веселий продавець навіть спромігся якомусь дурневі продати одні рейтузи в ролі спортивних штанів.

Та великим було потрясіння новоявленого торговця, коли прийшла нова особа і відразу сказала: "Я на ваші умови згодна".

Раків усе не привозили. Підійшла зовсім молода дівчина:

— Це ви чекаєте раків?

— Я.

— Я теж хочу п'ять доларів.

Відмовитися від послуг такої красуні було просто... гріх.

Любителю раків стало шкода молоду красуню, що мучилася під прилавком за картонами. Він нахилився і поцілував її в губи. Вона просто вибухнула:

— Що ви робите? Так не мож!

— Чому?

— Я скоро виходжу заміж...

ЗА КЕРМОМ НЕ П'ЮТЬ — МАЮТЬ ІНШУ ЛЮТЬ

Секс у ліфті — то більше тема для веселих анекдотів, а от у транспорті він дуже поширений.

У 90-х роках з'явилося багато "трасовичок" — повій із траси. Вони виїжджали до КПП на
кордонах. Мали свого постійного шофера-охоронця, пристойно платили йому. Більшість із них теж хотіла чимшвидше "зав'язати". Для цього прагнули підпоїти і обікрасти клієнтів, щоб мати не потроху, а зразу і багато.

Як правило, так не виходить, тому не одна з них прийшла до завершення своєї кар'єри вимушено — через травми різного ступеня важкості. Небезпечність такого промислу для багатьох була очевидною. Тому чимало визнавали за ліпше полювати на надійних і простих місцевих таксистів. Конкуренція в якийсь час стала настільки високою, що сеанс орального сексу став коштувати... 5 гривень. Дехто погоджувався і за дві.

Ужгородський таксодром поволі перетворився на справжній сексодром. Бойові "вчення" шофери
зазвичай проводили в заводській зоні та Боздоському парку. Деколи біля заводів здавалося, що вночі падав дощ із... презервативів. Останні й не дозволили пролунати демографічному вибуху: таксистів значно не прибавилося. Нині повідомлення про поширення СНіДу в Україні зробили таксистів обережними. Та й професія в них занадто небезпечна. Хто зараз йде на бойові "вчення" — то лише з добре знайомими і перевіреними повіями.

ПОКИ З НЕБА КАМІННЯ НЕ КИДАЮТЬ — ХЛОПИ "КИДАЮТЬ ПАЛИЦІ"

Іслам вважає, що секс є головним лише в проституції, а в шлюбі ключовим є народження і виховання нащадків. Тому за легку поведінку тих дівок, що дозволяють собі зайве не в шлюбі, б'ють батогами. В шлюбі ж намагання побути хоч кілька хвилин повією карається взагалі суворо. Це вважається подружньою зрадою і карається смертю через побиття камінням. Переляк ісламських жінок передався і в острівну Японію. Там гейшами спочатку були мужчини, але жінки побачили, що каміння з неба не падає і грім їх не б'є, то й витіснили чоловіків з вигідної царини діяльності.

Під впливом зарубіжних фільмів третього сорту, які з перебудовою прийшли на наші голубі екрани, з'явився і набув поширення офісний секс. Різнокаліберні шефи підбирали собі довгоногих, сексуально привабливих секретарок, у службові обов'язки яких негласно входило подавати себе "шефу на стіл". Так і один журнал називався, що певний час виходив у місті над Ужем. Один знайомий, який усе телевізорне сприймав занадто буквально, просто вимагав "іменем закону" від своєї дівчини-референта щоденного сексу, "оскільки телевізор говорив, що всі референти сексуально обслуговують шефа". Хоча він, якщо чесно, на ладан дихав, і йому потрібен був не секс, а крапельниця.

В часи,коли з роботою було сутужніше, один власник бару приймав молодих дівчат на роботу тільки після того, коли вони роздягалися. В такому вигляді вони й заяви писали, а він диктував, знаходячись ззаду. Від такого прийому відмовлялися одиниці.

Один із бандитських авторитетів Закарпаття, котрого відтак розстріляли в Будапешті, сцени свого "різнобічного" сексу фіксував на кінокамеру за допомогою запрошеного оператора.

Просто дивно було, що фантастичні на вигляд молоді особи, котрих хтось називатиме богинями і писатиме їм вірші, дуже легко йшли за гроші на будь-які сексуальні варіанти, яких бажалося бандиту. Твердять, що і у нас „вправи" з дівками одного високого міліцейського чинуші, який після „помаранчевої перебудови" кинувся у „біги", записували на відео. Різниця лише в тім, що той, на відміну від бандюка, не відав, що „знімається кіно".

Чимало цинізму йде до нас не так із Європи та Америки, як із Москви. Поняття "московські повії" зустрічається в Інтернеті 1 млн. 420 тис. разів. Це свідчить, що низький фізіологізм людських відносин процвітає, і сама "старша сестра" від того є великою мірою повією, бо не
дбає про виправлення ситуації на ліпше, а криміналізує світ. Там, правда, хоч у грошах себе вище цінують, як у нас. У середньому за одну годину "класики" беруть 70 доларів, за "анал" — АНАЛогічно.

Може, й справді варто дозволити легальні публічні будинки? Тоді можна буде ввести калькуляції, які й так існують на нелегальному, "тіньовому" рівні, на загальноприйнятий перелік послуг "ударниць"-повій — еротичний масаж, вапнальнии, анальний секс, стриптиз, "іграшки" (мастурбації), лесбі-шоу, ескорт-послуги, групен-секс тощо. Хай би сплачували бажаючі вести розтлінний спосіб життя відповідні податки, і всі знали, що вони мають такий офіційний фах.

Тоді б різко поменшало вдавано добропорядних дівчат і жіночок, яких лише помани пальцем, і вони уздрять у тобі подобу фалоса.

"ДУХОВНІ" ПОВІЇ

Саме вони найближчі до фахових куртизанок у нашому місті. Одна працівниця готельного бару зізналася, що вона підробляє, усамітнюючись із престижними мужчинами, після того, як у 15 років її зґвалтували два молоді попи. "Благословення" останніх зробило можливим її подальші добровільні гріхи. Вона добре розбирається в чоловіках і говорить про них, як про піддослідних щурів.

— Дуже вигідні, — каже, — працівники науки та інших розумових сфер, яким-мало доводиться рухатися. Так само мало і коротко вони рухаються в ліжку. Це — не м'ясники, котрі можуть цілу ніч хекати на тобі.

...Поки домінують у взаєминах між людьми товарно-грошові відносини, то й сама людина, залежно від рівня свого розвитку, буде перетворюватися на товар. Це — свого роду рабство. В основному добровільне. Говорити, що припинити його можна негайно за допомогою рейдів міліції, зайве. Заборонений плід стає ще солодшим. Переслідування чогось викликають нездоровий розвиток цього "чогось".

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати