Чи треба державний для державної?

Міністр освіти і науки України Дмитро Табачник наприкінці березня скасував наказ свого попередника Івана Вакарчука про обов’язковий державний іспит з української мови у вишах країни.

Тож тепер студенти негуманітарних факультетів складатимуть лише звичайний екзамен із ділової україн­ської. Зрозуміло, що для студентів-філологів держіспит із цього предмету однаково залишиться. А от чи потрібен він хімікам, математикам, інженерам та іншим негуманітаріям, кореспондент поцікавився власне у закарпатських спудеїв та науковців.

Природньо, що серед тих, хто навчається точним наукам, прихильників держіспиту із державної мови знайти важкувато. На думку студента ІІІ курсу інженерно-технічного факультету УжНУ Максима Абакумова, державний екзамен з україн­ської мови не потрібен. Насамперед тому, що для його професії знання граматики має набагато менше значення, ніж інші, профільні, дисципліни. Студентка-магістр Львівського банківського університету НБУ з Ужгорода Таїса Криворучко вважає, що українську мову обов’язково треба здавати (як це зараз і є) при вступі на будь-яку спеціальність, але при випуску з університету потреби у держіспиті з даної дисципліни не бачить. Зокрема і тому, що викладання ведеться державною мовою, тож необхідну мовну стилістику зі своєї спеціальності студент засвоює протягом усьо­го навчального процесу.
"Питання щодо мови, на жаль, розглядається більше у політичному, ніж освітньому аспекті, – каже декан географіч­ного факультету УжНУ, доктор фізико-математичних наук Степан Поп. – В ідеалі людина мала би володіти українською вже тоді, коли поступає до університету, адже предмет вчать у школі з початкових і аж до випускних класів".

Студенти-природники, за словами Степана Степановича, як майбутні випускники вишу, звичайно, повинні вчити і неприродничі науки, що формують світогляд. Крім української мови, це має бути історія, релігі­єзнавство, філософія, економіка тощо. Щодо ділової української, то, зазначає Степан Поп, із цієї дисципліни достатньо і простого іспиту. Водночас кожний студент, додає науковець, повинен розуміти, що державну мову треба знати обов’язково.

Декан хімічного факультету УжНУ, доктор хімічних наук, Василь Лендєл у коментарі "Замку" також зазначив, що для студентів природничих наук не потрібна саме державна форма екзамену з ділової української. Хоча б тому, що при вступі абітурієнти мають сертифікат із цього предмету, який засвідчує, що необхідні знання у них є. Крім того, додає пан Лендєл, для проведення державного іспиту треба запрошувати представників з інших вишів. А це додаткові зусилля на організацію та й, власне, зайве навантаження на студентів. Вони й без того мають свої профільні екзамени. А от звичайний іспит, каже Василь Георгійович, студентам-хімікам не завадить. Зокрема і тому, що із нинішнього року представники національних меншин мають право складати ЗНО своєю рідною мовою.

Василь Лендєл, зокрема, додав, що нині випускники хімфаку УжНУ складають не лише екзамен із ділової української, а й з ділової англій­ської або німецької – це робить їх на ринку праці більш привабливішими для майбутнього роботодавця.

А от на думку доцента кафедри української мови філологічного факультету УжНУ, кандидата філологічних наук Тамари Розумик, держіспит з української мови для студентів усіх спеціальностей був би далеко не зайвим.

"Те, що екзамену з україн­ської мови за професійним спрямуванням Міносвіти надало статус державного, насамперед підвищувало мотивацію студентів вивчити мову на професій­ному рівні, – зазначає Тамара Матвіївна. – Це сприяло би тому, що студент навчився би грамотно писати наукові роботи, володів би науковим стилем мовлення, уміннями і навичками самостійно формулювати і висловлювати власні думки".

Тамара Розумик додає, що програма ділової української для кожної спеціальності вчить студента ще й навичкам із риторики, котрі вкрай необхідні для виголошення державною мовою наукових доповідей, виступів, написання наукових публікацій тощо. І якби екзамен із цієї дисципліни був державним, студенти до предмету ставилися б набагато серйозніше.

На думку Тамари Матвіївни, економія витрат, якою міністр освіти і науки насамперед аргументував відміну державного іспиту з української, насправді буде мізерною. Водночас це може призвести до віддалення української мови з науково-освіт­ньої сфери.

Теги: державна, студенти, науковці

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати