До професійного свята. Космічні орбіти Ужгорода

Україна минулого року стала четвертою у світі державою за кількістю надання пускових послуг космічних ракетоносіїв власного виробництва. Наші ракети-носії, а також космічне приладобудування отримують найвищу оцінку фахівців і є предметом комерційних пропозицій та міжнародної співпраці. На цю тему ми поспілкувалися із гостем Ужгорода, к.фіз.-мат.н. Олексієм Дудником, котрий очолює в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна напрям космічного приладобудування. До речі, в нашому місті він уже не вперше.

- Чи потрібна Україні, враховуючи нинішній стан економіки, космічна галузь?

- А чи потрібні нам телебачення, мобільний чи інтернет-зв’язок, високоточні засоби навігації або прогноз погоди? Ці та інші послуги, які повсякчас формують наш побут і пропонують нову якість життя, не можливі без космічних технологій. Справді, космічна галузь є дуже дорогим бізнесом, але, як відомо, хто не утримує власну космічну програму, той годує такі програми інших країн. Україна зберегла свою космічну галузь - від висококваліфікованих кадрів, виробництва власних супутників, апаратури командних радіоліній і радіотехнічних систем, бортових і наземних систем їх керування до засобів їх запуску. Тим паче, що космос традиційно є сферою міжнародної кооперації, і нам є що показати світові.

- Що може запропонувати ваша лабораторія?

- Наша спеціалізація - орбітальні детектори-телескопи ядерного випромінювання, яке йде не лише з космосу, а й із поверхні Землі. В останньому випадку моніторинг високоенергетичного випромінювання може дати інформацію про ймовірність та інтенсивність вивержень вулканів, землетрусів, локалізацію активних зон тощо. Пригадується, минулоріч ваша газета писала про успішний запуск вітчизняного телескопа СТЕП-Ф у рамках українсько-російського проекту на супутнику “Коронас-Фотон”. Для зацікавлених пропоную адресу веб-сторінки, де розміщено вражаючі за інформативністю та красою дані моніторингу земної поверхні: http://www.coronas-photon.ru.

З іншого боку, отримані в рамках цього проекту відомості про радіаційний стан близького космосу є дуже важливими для організації якісного мобільного зв’язку та телебачення. Для нашої країни зараз це неабияк актуально, оскільки, як відомо, Україна готується до запуску власного супутника зв’язку, який буде використовуватися для передачі голосових даних, теле- та радіомовлення, надання послуг Інтернету. В підсумку користувачами супутника стане чимало як державних, так і приватних структур.

- Наскільки Україна інтегрована в міжнародний космічний ринок праці і що, у свою чергу, закордонні колеги можуть запропонувати нам?

- Основну частину фінансування здійснює Національна космічна агенція України, проте останнім часом досить стрімко зростає й частка позабюджетних коштів. Нещодавно підписано протокол про співпрацю в космічній галузі в межах робочої групи “Україна-ЄС”, і це значно наблизить нашу країну до космічної євроінтеграції. Приємно, що Євросоюз визнав Україну третім за важливістю партнером після США та Росії й готовий виділити близько 25 млн. євро на розвиток у нас космічної галузі в рамках спільного проекту “Space UA”. І хоча ця сума не є надто великою, вже можна говорити про успіх країни, зважаючи, що світовий ринок високих технологій, зокрема космічних, є дуже захищеним. Стосовно наших робіт, то я вже казав про успішну співпрацю з російськими колегами та взаємну зацікавленість у продовженні таких досліджень. Наприкінці минулого року також було проведено спільний експеримент у рамках розробки багатофункціонального орбітального телескопа СИДРА за участю науковців з університету м. Алкала, розташованого неподалік столиці Іспанії, фінальний етап якого, до речі, пройшов в Ужгороді. Також думаємо залучити до співпраці й колег із Фінляндії.

- Чим цікавий для вас Ужгород?

- Звичайно, перш за все радіаційними технологіями, які мають ваші науковці з Інституту електронної фізики НАН України. Висококваліфіковані спеціалісти та інженери відділу фотоядерних процесів ІЕФ на базі прискорювача електронів мікротрона М-30 створили стенд, який імітує дію космічного випромінювання (щоправда, лише електронного) на матеріали та прилади. Це дозволяє в земних умовах перевіряти надійність вузлів майбутніх космічних апаратів, прогнозувати довготривалість їхньої працездатності на орбітах. Сподіваємося, що співпраця з вашим містом буде постійною.

Також ми закохані у ваше старовинне місто, його цікаву архітектуру й затишні вулиці. Ужгород чудовий будь-якої пори року. Наскільки змогли, познайомилися з його багатою історією та здобутками.

- Дякуємо за добрі слова та з наступаючим святом.

- Передам ваші вітання всім своїм колегам, котрі працюють у космічній галузі.

Теги: космос, технологія

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати