Зважаючи на розмаїття тематики і жанрів пісень нашого краю, книга поділена на 7 розділів. Перший - "Про рідний край" відкриває славнозвісна "Верховино, світку ти наш", у якій стільки любові й патріотизму, що відразу серце сповнюється радістю. Інші пісні цього розділу випромінюють потужну енергетику доброго настрою через хвалу життю, людині та природі. У свята і будні – завжди закарпатці співали такі співанки, а от колядки, духовні пісні чи веснянки мали свій час у році. Понад сто творів цих жанрів вміщено у другому розділі "Календарно-обрядові пісні".
Здавна родина була головним осередком суспільства. Взаємини між чоловіком і жінкою, сімейні традиції, побут, щастя, трагедії – усе це та багато іншого ставало темою багатьох народних пісень, сформувавши родинно-обрядову, родинно-побутову та соціально-побутову лірику. У книзі "Співанки закарпатських гір і долин" вона презентована розмаїттям текстів та мелодій – загалом близько трьохсот.
Живі враження минулого донесли до сучасників епічні пісні. У них – народна позиція до тих чи інших історичних подій, починаючи від часів турецько-татарського лихоліття. Чимало таких творів написано й про Другу світову війну, передаючи нам жахливу атмосферу того періоду.
І, звичайно, коломийки. Без них немислима закарпатська душа. Ці коротенькі, але напрочуд розмаїті співанки посіли особливе місце у фольклористиці і збагатили нашу культуру оригінальністю. Немає такої теми, про яку не співалось би у них. А скільки їх? Напевно, не один мільйон. До цієї книги увійшли лише найбільш яскраві зразки різної тематики, а народну любов до цього жанру засвідчує сама співанка:
Заспіваймо коломийку, нащо так сидіти,
Коломийку у нас люблять і старі, і діти.
Ознайомившись з книгою "Співанки закарпатських гір і долин", однозначно можна стверджувати, що це дуже цінне видання, яке повинно бути, передусім, у кожній шкільній бібліотеці. Особливо в нагоді стане вчителям-філологам, педагогам-організаторам, керівникам і учасникам колективів художньої самодіяльності, адже, як зазначає упорядник видання доктор мистецтвознавства Іван Хланта, ці пісні відображають народну філософію, моральні норми та естетичні принципи народу, які є завжди актуальними і особливо цінними у виховній практиці молоді.