"Звір" у тварині. Різними хворобами можуть "нагородити" нас домашні улюбленці

Ворог № 1 – лептоспіроз

"Хвороби, що передаються від тварин до людей, називаються зооантропонозами, – розпові¬дає головний лікар Закарпат¬ської обласної клінічної інфекційної лікарні Михайло Поляк. – Заразитися ними можна по-різному: уживаючи інфіковане м’ясо чи молоко (або продукти з них), через рану на шкірі, дуже рідко – повітряно-крапельним шляхом. Збудники цих недуг також різні: віруси, бактерії, рикеції, спірохети, грибки, гельмінти".

За словами Михайла Амброзійовича, в останні роки з усіх зооантропонозів закарпатців найчастіше вражає лептоспіроз – хвороба, яку переносять мишоподібні гризуни. На жаль, у нашому краї статистика захворювання вища, ніж в інших регіонах. Так, 2008 року недугу підхопило 49 краян (рівень захворюваності – 3,97 % на сто тисяч населення), торік трохи менше – 36 чоловік. Через пізнє звернення по допомогу померли 20 %. Хоча були й щасливі випадки: заразу вдавалося здолати, коли вона вже прогресувала. Так, цього року до інфекційної лікарні потрапив чоловік із Мукачева. Тиждень пролежав непритомний, тривалий час перебував у відділенні інтенсивної терапії. Однак поступово одужав. Минулого тижня його виписали. А заразився на своєму господарстві. Найчастіше ж люди інфікуються на природі, якщо плавають у закритій водоймі або ж миють у ній овочі, фрукти.

На фермах, якщо вчасно не провадити дератизації, гризуни розмножуються дуже стрімко. Відтак на тваринному господарстві, як це й трапилося з мукачівцем, лептоспіра може потрапити до організму через відкриту рану або ж коли людина з’їсть, приміром, немите яблуко чи інший продукт, забруднений виділеннями мишачих. Найчастіше недугу підхоплюють селяни, дачники, мисливці та рибалки. Перші симптоми – температура, слабкість, біль у м’язах, особливо в литкових, стегнових, спині, гіперемія, набрякання обличчя. Відтак виникає головний біль, нудота, кровотечі, інколи з’являється жовтяниця (ураження печінки). Коли не вжити заходів, заражений помирає від ниркової або печінкової недостатності.
 
Пік захворювань у нашому краї припадає на кінець літа – початок осені. Однак і в інші пори року від небезпечної інвазії не застрахований ніхто. До речі, в ці дні в обласній інфекційній лікарні із зооантропонозом, точніше – саме лептоспірозом, лежить лише один хворий.

Недугам однаково, кого вполювати

Небезпечні хвороби можуть причаїтися не лише десь на природі, а й у хаті, якщо поряд живе тварина. Рейтинг домашніх улюбленців закарпатців звичний: перше місце впевнено посідають собаки, друге – коти, відтак інші тваринки: гризуни, птахи, акваріумні рибки тощо. Найбільше клопоту зі своїми улюбленцями, звісно ж, мають господарі собак. Найменше – власники дрібних тваринок. Небезпека щось підхопити від останніх дуже незначна, оскільки вони, як правило, ізольовані від довкілля у клітках чи акваріумах.
Ветеринари-практики наголошують: перш ніж купити чи взяти як дарунок тварину, треба звернути увагу на її здоров’я. "Більше це стосується чотириногих друзів: їх варто показати спеціалісту ще до придбання, – зазначає головний лікар Ужгородської районної ветеринарної лікарні Павло Чернов. – Траплялися випадки, коли цуценята виявлялися хворими й люди мали великий клопіт із їх лікуванням. Продавці ж не завжди погоджуються визнати, що віддали недужу тварину, а тим більше – забрати її  або ж допомогти покупцеві в лікуванні".

Якщо тварина має незаразну хворобу, то це ще півбіди. Але коли в неї болячка, що передається й людині, це вже проблема. Зокрема, каже Павло Володимирович, реальною є загроза інфікуватися глистами та грибками. Головне джерело інвазії – домашні собаки й коти. Гельмінтоз у неускладнених випадках протікає в людини роками, ми можемо навіть не здогадуватися, що підхопили паразита від свого улюбленця. Останніми роками ускладнень від цієї недуги на Закарпатті медики не фіксували.

Ще однією інфекцією, котра уражає органи людини, є дирофіляріоз. Збудників – мікроскопічних хробаків – може занести у кров комар, який укусив тварину, а потім людину. Дирофіляріоз, залежно від того, куди занесе його в організмі кров, може бути легеневим, підсердечним та підшкірним. Людей із цим діагнозом в обласній інфекційній лікарні, на щастя, ще не було.

Від кішок є ймовірність заразитися токсоплазмозом. Часто його симптоми такі самі, каже Павло Чернов, як і при звичній застуді. Але якщо для чоловіків захворювання нерідко не страшніші за нежить, то для жінок інфекція може закінчитися викиднем під час вагітності або ж народженням малюка з фізичними вадами. Носіями хвороби, крім котячих, можуть бути й свійські тварини. Людина ризикує занедужати через недоварене м’ясо, сире молоко чи яйце. Від домашніх улюбленців збудник недуги передається через слизові оболонки чи відкриті рани. Головний лікар Закарпатської обласної клінічної інфекційної лікарні Михайло Поляк поінформував, що жінки, хворі на токсоплазмоз, є частими пацієнтками закладу.

Свійські тварини можуть заразити й у стайні, й на кухні

Михайло Поляк каже, що в останні роки в інфекційній лікарні були пацієнти з такими зооантропонозами, як сальмонельоз, псевдотуберкульоз і вже згадувані лептоспіроз і токсоплазмоз. Також торік на Закарпатті зафіксовано 2 випадки геморагічних лихоманок із нирковим синдромом.

Звісно, це зовсім не означає, що ризику підчепити інші хвороби, крім цих, на Закарпатті немає. Просто деякі недуги досить важко діагностувати, у тому числі й через брак у наших лікарнях спеціального лабораторного обладнання. До таких, зокрема, належать і згадувані  глистяні захворювання. Так, через недоварене або недосмажене м’ясо можна підхопити й свинячих або бичачих ціп’яків. На щастя, інфекційна лікарня Закарпаття давно не мала хворих із цим діагнозом.

Бруцельоз – інфекцію, котра уражає опорно-руховий апарат, нервову та статеву системи організму, заспокоює Михайло Амбросійович, на Закарпатті не фіксувався вже років 20. Парадокс, але таке захворювання мало би бути для нашої області характерним, адже воно є у всіх регіонах, у тому числі й у країнах Західної Європи, де випасають корів чи кіз. Людина заражається через сире молоко та продукти з нього. Також існує ризик підхопити паразита й через недоварене чи недосмажене м’ясо. Головний інфекціоніст краю припускає, що не фіксується недуга саме тому, бо в нас трохи відстає лабораторна діагностика.

Небезпечною для життя інфекцією є сказ. Михайло Поляк зазначає, що здебільшого на нього хворіють дикі тварини (вовки, лисиці), які й заражають свійських, найчастіше собак. Ну, а вже ті через слину можуть передати недугу людині – насамперед через укус або потрапляння збудника у відкриту рану на шкірі. Якщо захворювання вчасно не виявити (а його явні ознаки, як правило, проявляються вже на останній стадії), то ймовірність летального кінця дуже велика. В інфекційну лікарню краю за останні 6 років пацієнтів зі сказом не потрапляло. Але в районах недугу в людей знаходили – благо, одразу після того, як їх кусали тварини. Один із таких випадків стався на Міжгірщині, де дитина постраждала від хворої лисиці. Дівчинку вчасно провакцинували й із її здоров’ям усе гаразд. Смертей від сказу на Закарпатті не зафіксовано.
Ще однією небезпечною хворобою тварин, котра загрожує й людині, є ящур. Зазвичай він уражає свійських парнокопитних тварин. Людина ж ризикує інфікуватися, коли п’є сире молоко хворої корови або вживає продукти його переробки. Рідше збудник ящуру передається через м’ясо – утім при нагріванні до 60 градусів вірус досить швидко гине. Натомість до замороження він дуже стійкий. Люди, що контактують із хворими тваринами, можуть заразитися й повітряно-крапельним шляхом або через предмети, що забруднені виділеннями худобини. Благо, що від людини до людини хвороба не передається. Спалахів ящура на Закарпатті, на щастя, ще не було.

Від гризунів, птахів, кішок, собак, овець або великої рогатої худоби люди ризикують підхопити й нову для України хворобу Лайма. Інфекція уражає суглоби або центральну і периферичну нервові системи. Переносять її пасовищні кліщі. На Закарпатті 2008 року цю недугу підхопили 4 людини, 2009-го – аж 13.

Характерним для всіх регіонів країни, в тому числі й Закарпаття, є бактеріологічна інфекція псевдотуберкульозу. Її збудник – так звана єрсинія. Хворобу важко діагностувати, бо вона має поліморфні ознаки. Недуга уражає кишківник і суглоби. До Закарпатської інфекційної лікарні пацієнти з псевдотуберкульозом хоч досить рідко, але потрапляють.

Торік спеціалісти цього закладу мали справу, як уже згадувалося, з двома випадками геморагічних лихоманок із нирковим синдромом. Цю хворобу, каже Михайло Поляк, також досить важко діагностувати. Нею заражаються за тих же умов, що й лептоспірозом. Недуга проявляється в ураженні центральної нервової системи й нирок. Якщо вчасно виявити проблему, зарадити їй можна успішно: зокрема минулорічні пацієнти обласної інфекційної лікарні видужали. Хоч багато залежить від виду збудника й терміну хвороби – смертельний наслідок теж імовірний.

Одним із зооантропонозів, на який торік на Закарпатті захворіло досить багато людей, є сальмонельоз. Статистику під¬вищив і відомий спалах інфекції в одному з санаторіїв області. У природі передусім хворіє птиця, зокрема домашні кури й качки. Вживаючи їх сирі чи недоварені яйця, людина ризикує мати уражений кишківник. Відтак з’явиться підвищена температура, нудота, пронос.

Лікарі твердять: аби вберегтися від зооантропонозів, слід дотримуватися правил особистої гігієни, а якщо вдома є тварини, вчасно їх щеплювати. Хай скільки б коштувала вакцина, вона однаково обійдеться дешевше за лікування. Головний лікар Ужгородської райветлікарні Павло Чернов відзначає, що останнім часом люди стали це розуміти – ветеринарам показують не лише свійських тварин чи породистих собак і котів, а й звичайних дворняг.

Теги: хвороба, лептоспіроз, тварина

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати