Масова "інвалідизація"
Деякі чопські мешканці теж вирішили скористатися таким методом отримання додаткового прибутку. Так, у жовтні 2008 року до управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради звернулася одна з мешканок міста з заявою про призначення державної соціальної допомоги на своїх двох неповнолітніх дітей, оскільки обидвоє є інвалідами з дитинства. Причому старша дитина 1993 р. н., молодша — 2002 р. н.
До заяви були додані витяг із акта огляду в МСЕК та два медичні висновки, завірені печаткою, на якій значилося: "Державний центр медико-соціальної експертизи спеціалізована кардіологічна МСЕК № 4 Київська область". У обидвох медичних висновках значилося, що діти страждають на вроджений порок серця, а у витягах зазначалося, що вони є інвалідами з дитинства і їм призначено другу групу інвалідності строком до квітня 2018 року, коли вони мають пройти черговий огляд. Оскільки з юридичного боку все було правильно, управління соцзахисту Чопської міськради призначило дітям-інвалідам державну соціальну допомогу в розмірі понад 500 гривень щомісячно.
Рівно через місяць до згаданого управління з заявою про призначення державної соціальної допомоги як інвалідові з дитинства звертається ще одна мешканка Чопа 1987 р. н., котра, як значилося у витягу з акта огляду в МСЕК, первинний огляд пройшла у листопаді 2008 р., а інвалідність ІІ групи встановлена з жовтня 2008 року. Їй також була призначена щомісячна державна соціальна допомога і понад 500 гривень вона почала отримувати з листопада 2008 року.
А ще через місяць з такою ж заявою звертається ще одна мешканка Чопа 1977 р. н., яка, згідно з документами, теж є інвалідом ІІ групи. Причому останні дві заявниці мали встановлену інвалідність пожиттєво.
Відтак ще через якийсь час, а саме у вересні 2009 року, теж за призначенням допомоги за інвалідністю звертається Ірина П. 1964 р. н., діти якої вже отримували соціальну допомогу.
Після таких частих звернень за призначенням державної соціальної допомоги, а особливо після того, що з одної сім’ї звернулися аж троє чоловік, у працівників Чопського управління соцзахисту виникла підозра щодо достовірності фактів інвалідності.
Тим паче, що всі вищезгадані чотири медичні висновки та витяги з актів МСЕК були завірені одною й тою ж печаткою Державного центру медико-соціальної експертизи м. Києва, на всіх були прізвища одних і тих же лікарів — головний лікар, він же голова МСЕК Л. С. Маковод та лікуючий лікар О. В. Мельничук.
А печатка фальшива!
Відтак працівники управління праці та соціального захисту населення Чопської міськради офіційно звертаються до районної прокуратури, обласного управління охорони здоров’я та головного управління праці й соціального захисту Закарпатської ОДА з проханням перевірити викладені у заявах факти.
Вже через кілька днів від управління охорони здоров’я за підписом начальника управління Василя Скрипа надійшла відповідь, в якій мовилося, що при перевірці наданих документів на згаданих громадян (витягів із акта огляду в МСЕК та медичних висновків) у фахівців управління виникла підозра щодо їх достовірності. Наприклад, у випадку Анни П. інвалідність встановлена у 15 років, а це неможливо за чинним законодавством, оскільки МСЕК оглядає громадян від 18-річного віку.
З огляду ж на те, що спеціалізована кардіологічна МСЕК, яка нібито видала всі документи, не перебуває в підпорядкуванні управління охорони здоров’я Закарпатської облдержадміністрації, чопським управлінцям порадили звернутися з аналогічним листом до Міністерства охорони здоров’я.
Відповідь не забарилася. Начальник відділу МСЕ В. Марунич повідомив, що вказаної в усіх довідках комісії "Державний центр медико-соціальної експертизи, спеціалізована кардіологічна МСЕК № 4" не існує, тож довідки фіктивні.
На підставі цього управління соцзахисту Чопської міськради припиняє виплати соціальної допомоги вищезгаданим громадянам.
Одразу реагує на виявлений факт і головне управління праці та соціального захисту населення Закарпатської ОДА: у всі міськ(рай)управління праці та соцзахисту населення були надіслані вказівки перевірити особові справи одержувачів допомоги з метою виявлення висновків ЛКК або МСЕК з печатками вказаного МСЕК № 4.
Як повідомила редакції заступниця начальника головного управління праці та соціального захисту Ганна Морозюк, більше довідок з такою печаткою виявлено не було, до того ж подібних випадків у області раніше не спостерігалося. Очевидно, фальшива печатка "гуляє" тільки в Чопі.
Що ж до дій працівників Чопської міськради, то, за словами Ганни Степанівни, вони були абсолютно правильними. "Для нас висновок МСЕК і ЛКК — це документ, і немає значення, де він був виданий. Приміром, у нас є людина, яка отримує пенсію за інвалідністю за довідкою МСЕК, виданою зовсім в іншій країні — у Латвії. Та коли виявляється, що довідка фальшива, то виплати одразу припиняються, а справа надсилається на розгляд до прокуратури, як це і зробило управління праці й соцзахисту Чопської міськради", — зазначила Ганна Морозюк.
Із прокуратури справа щодо виявлення фальшивих довідок була передана на слідство до Ужгородського РВ ГУМВС України в Закарпатській області і, як днями повідомив редакції начальник райвідділу підполковник міліції І. Руснак, через кілька днів справа буде направлена до суду. Сподіваємося, що винних буде покарано, а незаконно отримані кошти повернуться до держбюджету.
"Псевдоінваліди" обікрали державу на три мільйони гривень
Кілька років тому в Криму викрили медиків, які видавали підроблені довідки. За чотири роки, з 2000-го по 2004-й, четверо медпрацівників видали підробних документів про інвалідність майже 100 клієнтам. За плату в 200 — 1000 доларів останні отримали від "експертів" документ, що забезпечував їм довічний додатковий дохід — щомісячну пенсію за інвалідністю. Як підрахували слідчі, "псевдоінваліди" незаконно отримали з бюджету виплати на суму, що перевищила 500 тисяч гривень.
У 2006 році близько трьох мільйонів гривень украли з Пенсійного фонду працівники медико-соціальної експертної комісії Кременчука, які видавали фальшиві довідки про інвалідність. За інвалідів видавали себе близько 600 чоловік, люди різних верств і віку. Серед них і ті, хто посідав високі посади, і ті, хто не хотів працювати, і навіть самі працівники медико-соціальної експертної комісії, де виготовлялися липові документи.
Такса на отримання заповітної довідки варіювалася залежно від, так би мовити, каліцтва — як і в попередньому випадку, від 200 до 1000 доларів. Але це вартувало того. За два-чотири роки "інвалідності" можна було отримати 10 — 15 тисяч гривень пенсії. Таким чином, протягом шести років внаслідок дій злочинного "синдикату" з Пенсійного фонду України було вкрадено близько трьох мільйонів гривень.
У членів комісії були свої посередники, які шукали підходящих людей. Звичайно, ті, хто погоджувався на інвалідність, не лежали в лікарнях, не обстежувалися в лікарів, як це треба при встановленні інвалідності. Все вирішували тільки гроші.
До речі, за такою ж схемою в Кременчуці не так давно діяла група зловмисників на чолі з керівними особами міського центру зайнятості. Всі вони дістали реальні строки покарання. У ході слідчих заходів деякі "інваліди" вже повернули незаконно отримані гроші, а стосовно інших було порушено кримінальну справу.