Закарпатська культура живе на ентузіазмі

Днями мережу Інтернет облетіло повідомлення зі словами нового міністра культури України Михайла Кулиняка, який охарактеризував ситуацію у закарпатській культурі як вкрай важку.

Судячи з інформації, матеріально-технічне забезпечення закладів культури Закарпаття катастрофічне, найгірше в Україні. "Простіше кажучи, руїна", – наводять слова міністра сайти.

Це повідомлення стало приводом для зустрічі з журналістами очільників провідних культурних закладів області на чолі з начальником управління культури Закарпатської ОДА Юрієм Глебою та голови обкому профспілки працівників культури Наталією Товтин. За їхніми словами, повідомлення в мережі про катастрофічний стан закладів культури у нашому краї – не що інше, як фальшивка. Міністр таких слів просто не міг сказати, оскільки знає реальний стан справ, бо працював заступником міністра і неодноразово бував на Закарпатті, спілкувався з представниками закладів культури, високо оцінював їхню роботу і зусилля влади щодо піднесення рівня цих установ.

Наталія Товтин, водночас, наголосила, що це зовсім не означає, ніби все у нас гаразд на 100 %. Але фінансуються заклади культури не на 0,5 чи 0,25 відсотків, як нині є в деяких областях. Установи культури на Закарпатті реставрують і поновлюють роботу раніше закритих, а не навпаки. Хоча є прикрі випадки посягання на майно сільських закладів культури. До прикладу, сесія сільради села Люта на Березнянщині вирішила виселити з приміщення бібліотеку, книги виносили по-варварськи, у простирадлах. Чиновники від культури кажуть, що оперативно реагують на подібні випадки. Так само як знають проблеми, зокрема обласного муздрамтеатру, філармонії, краєзнавчого і художнього музеїв. Там тривають ремонти, які, однак, потребують значних коштів із державного бюджету. Так само не може Закарпаття самотужки вирішити і проблему рівня зарплат працівників культури. Хоча заборгованості по виплаті (окрім Ужгорода, де людям ще не заплатили за лютий) у закладах культури краю немає.

Юрій Глеба відзначив, мовляв, прес-служба міністра культури офіційно запевнила, що урядовець жодних заяв щодо стану закладів культури на Закарпатті не робив, а інформація, поширена в Інтернеті, не що інше, як гра хворобливих людей. Реальний стан справ зовсім не такий. Торік із бюджету було виділено 167,6 млн. грн. Використали майже 97 % цих коштів через гальмування їх переказів наприкіці року казначейством. У порівнянні з 2007 роком сума видатків подвоїлася. Левова частка коштів надійшла з бюджету області, насамперед на ремонтні роботи. Так само обласна влада фінансує й регіональні програми у сфері культури, на які торік спрямували понад 3 млн. грн. Начальник управління культури запевнив, що влада знає про проблеми галузі, визначено першочергові завдання і є план роботи, тому принизливих речей не сприймає. Нині переведені на автономне опалення всі обласні установи культури, окрім облмуздрамтеатру, який реконструюють. Реставруються й пам’ятки дерев’яної архітектури. Торік, зокрема, завершили ремонт Шелестівської церкви.

Взялися у нас і за охорону музейних фондів. Запроваджено периметральну охорону в музеї народної архітектури і побуту, встановили відеоспостереження у краєзнавчому. Цьогоріч продовжать облаштовувати охорону художнього музею. У планах – завершення рекон­струкції цієї пам’ятки та консервації фундаменту філармонії, ремонту обласного драмтеатру. На все це необхідно до 27 млн. грн. В області таких коштів поки немає, у держави також. Це і є причиною зволікання робіт. Тому надії наші урядники покладають на нову владу.

Директор краєзнавчого музею Василь Шеба розповів, що за останні 15 років різними владами було ухвалено кілька обласних програм у галузі культури. Усі вони у міру фінансових можливостей виконувалися. Коли виникала нагальна потреба, добивалися виділення додаткових коштів. Це стосується, зокрема, порятунку північно-західної вежі Ужгородського замку. Тоді, за його словами, "буквально кров’ю вибивали кошти на терміновий ремонт". Зробити це вдалося через МНС, коли керував цим відомством наш земляк Віктор Балога. Завдяки його зусиллям із держбюджету "вибили" 3,3 млн. грн. Нині, жартує пан Шеба, ця вежа може впасти хіба разом з усім замком. Проблемою є те, що держава практично не фінансує програми у галузі культури. Більшість із того, що робиться, – завдяки обласному та місцевим бюджетам або ж за власноруч зароблені кошти.

Директор обласного українського муздрамтеатру Олег Зайцев розповів про реконструкцію закладу, зазначивши, що ремонтні роботи не означають припинення діяльності колективу театру. Торік трупа дала 176 вистав, брала участь у трьох фестивалях. На жаль, ужгородська влада не сприяє розвитку "храму Мельпомени", ба більше – територію його обрізали по фундаменту і виставили на продаж. А з цього можуть виникнути великі проблеми. Бо, до прикладу, під занедбаним фонтаном із боку вул. Л. Толстого знаходяться комунікації театру. Якщо цю територію забудують, скажімо, у разі пожежі в закладі культури для її гасіння не буде звідки взяти воду тощо.

Тож, за словами учасників прес-конференції, проблем у закладах культури є чимало. Часто працюють вони на ентузіазмі. Однак, є й вагомі здобутки. До прикладу, влада намагається домогтися, аби дві дерев’яні церкви Закарпаття були внесені в охоронну спадщину ЮНЕСКО, тобто наші культурні надбання визнає людство, до того ж це привабить у край туристів та інвесторів.
 

Теги: культура, закарпатська, ентузіазм, Наталія Товтин

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати