Вчителі та батьки абітурієнтів Закарпаття переконані, що ЗНО - не зло!

Три роки тому, коли в українських школах було введено зовнішнє незалежне оцінювання, в нього знайшлося чимало ворогів. Аргументи противників були найрізноманітніші. ЗНО, мовляв, недозволяє виявити справжні знан-ня учнів, бо результати тестівможна і вгадати. Школярі вчитимуть лише ті 2-3 предмети, зяких проходитимуть тестування, і насправді не отримуютьзнань, а лише "тренуються" пра-вильно вирішувати тести. Зрештою, політично стурбованимверствам населення просто неподобався факт, що так вступають до університетів у "клятих"США.

Прихильники ЗНО головним (чи, точніше сказати, найбільшзрозумілим усім людям) аргументом "за" називали серйознийудар по корупції. Відтепер,стверджували вони, до провідних університетів країни набезплатну форму навчання вступатимуть дійсно розумні студенти, які доведуть свої знанняпід час ЗНО, а не діти заможних батьків, які своїм чадам просто"дарують" місце у вузі.Як би не було, однак за досить короткий час до ЗНО звикли, а незадоволених суттєво поменшало. За результатами дослідження, проведеного в листопаді 2009 – березні 2010року Національною академієюпедагогічних наук України, Інститутом соціології Харків-ського національного університету ім. В. Каразіна та інших, 59% студентів та 35 % викладачіввузів довіряють ЗНО.

Тепер же, через три роки,новий уряд, що прийшов до влади в Україні, почав говорити, щосистема ЗНО має багато недоліків і слід повертатися до попереднього методу прийому абітурієнтів у вузи. Власне, ці заяви й викликали найбільше обурення і протести проти новоспеченого міністра освіти ДмитраТабачника. Хоча, заради справедливості, слід зауважити, що першим про потребу повернутися до вступних іспитів заго-ворив віце-прем’єр із гуманітарних питань Володимир Семиноженко. З його слів, є чимало не-задоволених нині діючою системою.

Не погоджується з ним, однак, ужгородка МирославаТкачук, чия донька вступила до університету торік. "Враховуючи, як вона здала ЗНО, я, звичайно, задоволена. Так, ми понервували, коли проходило тесту-вання, їй потрібно було докласти чимало зусиль. Але отримала непогані бали, завдяки яким проходила на державне замовлення у три вузи. Змогла вибрати найкращий на її думку – Чернівецьку державну фінансову академію (спеціальність "Економіка підприємств"). Важко сказати,чи вступила би донька до цього університету за системою вступних іспитів. Мені здається, щошансів було б менше".

"Я категорично проти відмови від ЗНО!" – каже заступник директора Ужгородського АНВК Катерина Гиря. Досвідчений педагог наводить низку причин, які, вважає, підтверджують переваги оцінювання. По-перше, мотивує завуч, перевага ЗНО, власне, в тому, що воно незалежне – на нього не впливають суб’єктивні чинники з боку шкіл чи вишів. По-друге, тестування дозволило здібним дітям здобувати освіту у кращих ВНЗ, навіть якщо їхні батьки не мають достатньо грошей. По-третє, це стимул для самих учителів, бо рівень складності ЗНО вимагає більше знань і від них. Те, як пройшли тест учні, свідчить і про роботу педагога. "Якщо випускник прийде до наставника з проханням про консультацію, останній повинен мати відповідні знання, щоб допомогти", – пояснює Катерина Степанівна. За її словами, ЗНО – це такий собі аудит для освіти. На неї завжди бракує грошей, а вчителі повинні показати, за що отримують зарплати. Зробити це можна завдяки незалежному тестуванню.

"Два роки тому, коли моя дитина потрапила в жорна першого для всіх випускників країни вступу за результатами тестування, ми чимало нарікали. Та не на саме нововведення, а на те, як його втілювали у нашій державі. Адже все, здавалося б, просто – при рівній кількості балів у сертифікаті перевага повинна надаватися абітурієнтам, які мають кращий середній показник шкільного атестата, відтак наступним (але тільки наступним!) додатковим фактором можуть бути соціальні показники – сирітство, інвалідність тощо (та їх перелік не може бути безмежним!), – згадує пані Тетяна, чиїй дочці довелося опинитися серед першопрохідців вступу за новою системою. – Якби одразу продумали й зробили так, щоб підготувати якісні й фахові тести, не залишили численних корупційних "дірок", задля викорінення чого, власне, й город городили; якби знову й знову не запроваджували неоднозначних нововведень, мабуть, нині ми були б значно далі, і новій владі, незалежно від прізвищ, не спадало б на думку знову все частково скасовувати чи змінювати. Але... вкотре маємо те, що маємо.

За введення ЗНО, але "чистого", без українських "нюансів", які й викликали шквал критики, – вдячна. Інакше, якби дитина й отримала медаль, навряд чи прийшло б у голову потикатися кудись далі ужгородських вишів. А так бали в сертифікаті були настільки несподівано високими, що поїхали в Київ, і тепер маю студентку столичного вишу. Відновлення вступних іспитів, залежних від людського фактору, вважаю, тільки поверне хабарництво за вступ. І продовжить експерименти над дітьми".

На переконання Юрія Перести, декана стоматологічного факультету, система ЗНО в наших умовах ще далека від досконалості і при всіх своїх перевагах має також і ряд недоліків.

"На мою думку, введення незалежного оцінювання – це ще один наш крок до інтеграції в ЄС. Ця система давно й успішно діє у вишах Європи та США, – каже Юрій Юрійович. – Та доки дійдемо до рівня, що є там, потрібен якийсь перехідний етап. Я погоджуюся з ідеєю нового уряду, що, окрім результатів тестування, при вступі до ВНЗ потрібен ще й профільний іспит. Поясню чому. За нинішніх умов абітурієнт, який набирає, умовно кажучи, 400 балів, може вибрати будь-яку спеціальність. Однак часто випускники ще навіть не знають, на кого вони хочуть вчитися".

На думку пана Перести, профільний іспит, або тест на профпридатність, дозволять вступати на певну спеціальність тим абітурієнтам, які дійсно зможуть стати кваліфікованими фахівцями. У випадку, наприклад, медичної справи, це мав би бути іспит із біології, юридичного напряму – правознавство тощо.

Також, уважає декан, можна було б ураховувати й оцінки в атестаті – щоб учні не зосереджувалися на трьох дисциплінах, з яких проходити¬муть незалежне оцінювання, а вивчали й інші предмети.
"ЗНО має і позитиви, й негативи. Воно потребує дальшого вивчення, вдосконалення – щоб створити єдину уніфіковану систему", – підсумовує Юрій Переста.

Дмитро Табачник уже заявив, що принаймні цьогоріч умови вступу Міністерство не змінюватиме, тож випускники, які весь рік готувалися до ЗНО, можуть зітхнути полегшено. Однак у цілому керівництво освітою України від своїх намірів не відмовляється, тож цілком імовірно, що скоро вступати знову доведеться по-новому...

Теги: ЗНО, вчителі, учні, школи, оцінювання

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати