Про особливості роботи судової системи на Закарпатті та специфіку співпраці з журналістами розповіли суддя Мукачівського міськрайонного суду Ольга Куропятник, суддя Господарського суду Закарпатської області Василь Кривка та суддя Ужгородського міськрайонного суду Тарас Бисага. Адвокат, медіа-юрист Анастасія Бачинська зауважила, що в Україні законодавчо закріплена гласність судового процесу, проте у журналістів нерідко виникають перепони у доступі до судових засідань та їх висвітленні. У законодавстві немає чіткої відповіді щодо ряду моментів співпраці суду і ЗМІ, тож ці питання дискусійні, — наголосила юрист і запросила суддів до дискусії.
Cуддя Ужгородського міськрайонного суду Тарас Бисага запевнив, що вважає участь журналістів у судових засіданнях позитивним чинником, оскільки це, на його думку, у першу чергу дисциплінує суд та забезпечує додатковий контроль з боку четвертої влади.
За словами Василя Кривки, доступ до усіх справ громадськості та журналістів (окрім окремих кримінальних справ) є безперешкодним. Водночас буває, що представників ЗМІ не допускають до судової зали — через небажання сторін. Суддя також назвав певні обмеження для журналістів, передбачені законом. Наприклад, коли йдеться про державну, комерційна, банківську, лікарську або іншу таємницю. Суддя порадив журналістам "тримати при собі" коментарі і висвітлювати лише хід суду, констатувати факти. Крім того, слід обов’язково вислухати і висвітлити думку всіх учасників процесу.
Василь Кривка підкреслив, що Господарський суд Закарпатської області відкритий для співпраці із журналістами та готовий надавати інформацію, наприклад, для відповідної колонки в газеті чи розділу телепередачі. "Господарський суд Закарпатської області у системі судів є найпублічнішим,-- зазначив Василь Кривка,-- з 2000 року кожен судовий акт можна знайти у Єдиному реєстрі судових рішень. Кожен документ потрапляє у Єдиний реєстр". Ужгородський міськрайонний суд приєднався до цієї системи тільки минулого року. Інформацію про хід справ в Ужгородському міськрайонному суді, за словами судді Тараса Бисаги можна також отримати в адміністрації суду, консультантів.
Суддя Ольга Куропятник наголосила, що судову справу варто висвітлювати вже після того, коли справу завершено і законної сили набув вирок. Інакше публікація може бути розцінена як вплив на суддю і втручання у судочинство. "Писати про судові слухання не заборонено законом, але бажано висвітлювати їх по завершенню, щоб дії журналістів не було оскаржено", — каже суддя.
Суддя Тарас Бисага звернув увагу журналістів також на дотримання об’єктивності і повідомив, що, на жаль, стикався із випадками недобросовісності працівників ЗМІ, які, не вивчивши деталей справи та не побувавши на засіданні, опублікували упереджений матеріал. Суддя наголосив, що він і його колеги є незахищеними перед критикою збоку ЗМІ і закликав медійників не ставати знаряддям зведення рахунків у руках недобросовісних учасників судового процесу.
Своєю чергою низький рівень довіри до суддів суддя Кривка пояснив тим, що із зали суду одна із сторін завжди виходить незадоволеною.
Судді також наголосили, що професія судді не є простою. За рік на розгляд судді приходить 1000-1500 справ. Не завжди учасники процесу забезпечені необхідними умовами, за відсутності вільних залів у суді, справи розглядаються у кабінетах суддів.
Йшлося на засіданні і про недосконалості судового законодавства, коли не чітко прописані норми призводять до кількох варіантів одного рішення. При чому зміни до законодавства пропонуються ще з 2000-го року, кажуть судді, але депутати до цього часу так нічого і не прийняли. Законодавство у деяких випадках фрагментарно регулює окремі питання, і пропонує занадто оціночні рішення. "За всі роки суддівської діяльності з практики можу сказати, що рішення бувають законні, але несправедливі",-- зазначила суддя Ольга Куропятник.
Засідання прес-клубу відбулося у рамках проекту "Проведення навчальних тренінгів із судової журналістики для представників мас-медіа Закарпаття" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".