Лялька - символ і забавка. 21 березня - Міжнародний день лялькаря

Протягом століть на ярмарках та народних гуляннях бажаним гостем був в Англії - бродяга Панч, в Італії - Пульчинела, на просторах Росії-України - Петрушка, у Німеччині - Касперлє, у Франції - Полішинель. При різних звучаннях імені то був веселий персонаж, який не боявся насміхатися над панством і всілякими гріхами людськими. В ті часи цей персонаж був далеко не дитячою забавкою.

У ляльках виконувались свого часу п'єси Шекспіра та інших великих драматургів. У східних країнах традиційні театри ляльок спрямовані до дорослої публіки. Та і традиційний український вертеп також звертався до широкого загалу сільської громади.

Лише у радянські часи театри ляльок віддали у безроздільне володіння дитячій аудиторії, за що малеча, безумовно, має бути безмежно вдячною. Адже казки, які показують ляльки, зігріті диханням і умілими руками акторів-лялькарів, несуть величезне послання добра, краси і людяності. Хоча вистави для дорослих - також є в репертуарі кожного серйозного колективу театру ляльок.
Закарпатський обласний театр ляльок "Бавка" вже скоро 30 років знаний та шанований як своїми постійними юними відвідувачами, так і широким загалом колег-професіоналів в Україні і далеко за її межами. Цьому сприяв, зокрема, фестиваль "Інтерлялька" (директор фестивалю - Олександр Туряниця), який значно розширів орбіту спілкування, обміну досвідом закарпатських митців, вивів їхню творчість на сучасний європейський рівень. Свідчення тому - нагороди, відзнаки і навіть Гран-прі, що привозять актори в Ужгород з престижних міжнародних форумів.

У великому й різноманітному репертуарі вистав для дітей (яких понад 30) є справжні перлини. Далеко не кожен колектив може пишатися виставою про свого земляка, яка за глибиною та значимістю піднялася через національне - до загальнолюдських цінностей. А над поетичною філософською казкою Дмитра Кешелі "Недотепа із Вертепа" у постановці заслуженого артиста України Олександра Куцика "вмивалися сльозами" французи, німці, серби, росіяни, прибалти, образ сироти Митрика із серця Карпат, закарпатського "маленького принца" став близьким і небайдужим багатьом людям, різним за віком, національністю, світоглядом, уподобаннями. Чого більшого можна бажати від театральної вистави? Для цього і існує ТЕАТР!

Колектив закарпатського театру ляльок (головний режисер - заслужена артистка України Наталія Орєшнікова) також вдало експериментує з постановкою вистав для дорослої аудиторії. В Ужгороді пам'ятають прем'єру шоу-мюзиклу "Енеїда" за І.Котляревським в ужгородському замку. Теперішній сезон театр також відкрив гучною прем'єрою - драмою Лесі Українки "Лісова пісня". Поставив спектакль знаний і знаковий білоруський майстер Олег Жюгжда, головну роль Мавки виконує Наталія Орєшнікова. Нещодавно в рамках акції "Сезони мистецтва" виставу "Лісова пісня" передивилися учні старших класів шкіл Ужгороду, студенти, семінаристи. Як зачаровані спостерігали глядачі дійство, яке заворожувало і вело за собою, а овації наприкінці вистави довго не затихали. Саме тому на своє професійне свято лялькарі вирішили ще раз показати своїм прихильникам цю виставу.

Отже, денні вистави 21 березня об 11.00 та 13.00, як завжди, будуть віддані малечі - на них чекатиме казка із "золотого фонду" театру "Усмішка клоуна" (класика української дитячої драматургії Юхима Чеповецького), а о 17.00 глядачів запрошує поема пристрасті і кохання - драма- феєрія "Лісова пісня" Лесі Українки.

Теги: лялька, театр, Бавка

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати