Україна читає "мукачівський роман"

Ось як характеризує роман Мирослава Дочинця відомий український критик, письменник, лауреат Шевченківської премії Михайло Слабошпицький.

"Лис у винограднику" засвідчив: до групи лідерів сучасної української прози приєднався Мирослав Дочинець. Я знав його як автора, що вміє відчути цікаву тему і не випустити її зі своїх рук (книжка "Многії літа. Благії літа"). Як автора, що майже віртуозно володіє формою у "малій прозі" ("Хліб і шоколад"). Але не сподівався, що він уже дозрів для написання такого роману.

"Лис у винограднику" - справді твір універсальний: тут є постмодернізм і прийоми масової белетристики. Тут є філігранна, яскрава авторська стилістика і винахідливе психологічне портретування. Тут є неймовірна таємниця, що дає карколомний сюжет, й акварельно виписана love story , яку так люблять читачі. Тут є монструазні привиди з минулого й вигадливі кулінарні рецепти. Тут є виразно топографічно, архітектурно, історично, ентографічно, як Фолкнерівська Йокнапатофа, змальоване автором Мукачеве і весь великий світ, у якому шукають притулку беззахисні й бентежні душі героїв.

Це - роман для всіх. І кожен у ньому вичитає тільки своє."

В чому секрет такого успіху? Складових декілька. Книга світла, повчальна і приносить задоволення. Читається вона на одному подиху. Твір має міцну й елегантну конструкцію, читач потрапляє в каскад наростаючого інтересу. Крім того, сюжет досі в літературі ще не розроблений. Жорсткий реалізм тут чергується з легкою, акварельною тональністю. Тут багато теплого гумору і романтики.

Це історія про незвичайну людину, за чиїми плечима - сирітство без роду-племені, дитбудинок, інтернат, колонія, тюрми, але вона виховує в собі унікальний хист, завдяки якому стає "послом" між кримінальним світом і керівництвом імперії, що занепадає. Потрапляє до спецкоманди президента, бере участь у відмиванні золота партії, стає крупним олігархом, міжнародним інвестором. І ось одного прекрасного дня дорогою в Європу цей чоловік завертає в містечко, щоб випити чаю. І те, що він побачив на фасаді однієї споруди, оглушує його, піднімає з дна свідомості візуальний дитячий спомин. Це дитбудинок, з якого він дітваком пішов у моторошний світ. Він покидає всі глобальні справи і починає тут, у Мукачеві, шукати свої сліди, розкручувати химерну стрічку життя назад. А оскільки він володіє рідкісним талантом (недаремно кримінальне назвисько Лис), то він знаходить не тільки своє родинне коріння, але й новий сенс життя, нове кохання. І починає в своєрідний спосіб повертати борги кожному, хто за життя не дав йому розчинитися в цьому бентежному світі, не стати тюремною порохнявою.

Це акцентуйована особистість, яка з дитинства боролася за свою гідність і відвойовувала здоровий глузд у дикому світі, спочатку ножем, відтак залізною волею і проникливим розумом. Це не монстр, це симпатичний і кмітливий лідер з майже тваринним чуттям, перед яким безсилий навіть Інтерпол. Дві філософії змагаються в ньому. З одного боку, філософія мудрого кримінального Тата, який зі спритного Лисеняти виховав невловимого Лиса, свого наступника, якому заповів свою тіньову імперію. З другого боку - філософія віднайденого брата-близнюка, який виявився монахом, архімандритом монастиря.

Окрема лінія - його кохання до місцевої дівчини-перекладачки. Досі він тільки купував жінок, а зараз починає зворушливо завойовувати ту, яка, не здогадуючись, хто поряд, допомагає йому, жертвує кар'єрою і собою. Ці романтичні стосунки відбуваються в різних принадних куточках Мукачева. Бо "хто живе не в Мукачеві, той лише прикидається, що живе". Це один із афоризмів книги. Їх тут зустрічається багато.

(Роман "Лис у винограднику" за ціною видавництва можна придбати також у Мукачеві за тел. 2-20-02, моб. 0506713717).

Теги: Дочинець, роман, Лис у винограднику

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати