Вони просто вийшли пострибати після перегляду фільму "Ямакасі". На той час уже з’явився перший форум про паркур в Україні ( tracers.if.ua ). Це і була школа, де досвідчені трейсери навчали новачків. Там сформувалася спільнота трейсерів України, одна велика дружна сім’я.
Я почав займатися ПК в 2007 році. Нічого не знаючи про системи тренувань, техніку виконання елементів, не маючи належного рівня фізичної підготовки я потрохи себе калічив. Стрибав з висот, які мої ноги просто не витримували, діставав багато травм. Той ПК дуже відрізнявся від того, яким я займаюся тепер. Якось в пошуку відео про ПК я наткнувся на форум, зазначений вище. Там вже був розділ "Паркур в Ужгороді". Я дізнався, що в нас в місті є гімнастичний зал, дізнався про нові місця тренувань. Думаю, що цей день кардинально поміняв мій шлях розвитку в паркурі. Я знайшов цих людей і познайомився з ними. Найяскравішим з них був Руслан Доронічев, на форумі під "нікнеймом" "Руля", який на той час мав досить високий рівень в ПК і акробатиці. Він мені багато допоміг і за це йому велике спасибі .
Отже, мої тренування стали більш систематизованими, я почав працювати над загальною фізичною підготовкою і помітив прогрес в ПК, потім в акробатиці...
"Стикаючись з перешкодами під час тренувань, ти повинен розрахувати свої сили та можливості, обрати правильне рішення, виконати відповідний елемент, володіючи своїм тілом і розумом на всі 100%...
Займаючись паркуром, я зустрів нових друзів, розширив світогляд і почав сприймати проблеми з усмішкою, адже зрозумів, що вирішити можна все, потрібно лише знайти правильну дорогу...", - розповідає досвідчений трейсер Орест Когут.
На сьогоднішній день в Ужгороді займається з десяток людей. Хоч ми рідко збираємось на спільні тренування, кожен з нас працює індивідуально. Гімнастичний зал в "ПаДіЮні" став нашою другою домівкою. Ми тісно спілкуємося з трейсерами інших міст, зокрма Львова, Коломиї, беремо участь у з’їздах, наприклад "Patos X fest" в 2007 році, і два роки поспіль у всеукраїнському з’їзді трейсерів "Трень День". Берем участь в масових заходах і фестивалях в Ужгороді, знімаємо відеоролики.
Новачкам хотів би побажати, щоб вони не падали духом перед важкою перешкодою і знали що ми розвиваємося разом з вами. Потрібно пам’ятати про терплячість і послідовність, адже для досягнень в паркурі потрібні роки наполегливих тренувань без ризику для здоров’я і життя.