На Закарпатті обговорили проблеми ведення бізнесу в Україні

Фахівці IFC презентували результати дослідження "Інвестиційний клімат в Україні: яким його бачить бізнес". За даними дослідження державне регулювання бізнесу в Україні залишається надмірним, а його реформа триває роками. Так лише на три процедури: перевірки, дозволи та на технічне регулювання (сертифікати та стандарти) український бізнес витратив у 2008 році близько 8 млрд. грн. Для порівняння, цієї суми достатньо, щоб оплатити роботу 275 тисяч працівників протягом року.

За словами Сергія Осаволюка, координатора проекту "Інвестиційний клімат в Україні" тільки спрощенням цих процедур держава може вивільнити кошти для розвитку бізнесу. "Водночас було зроблено кілька кроків, які хоч трохи покращують ситуацію. Наприкінці минулого року прийнято закон, який спрощує три найбільш складні та витратні регуляторні процедури. По-перше, зменшено у 100 разів розмір мінімального статутного капіталу, необхідного для створення ТОВ, по-друге скорочено термін видачі дозволів: встановлено чіткий термін видачі—10 днів та запроваджено принцип "мовчазної" згоди. За ним дозвіл вважається виданим, якщо дозвільний орган не надав заявнику у визначений термін своєї згоди чи вмотивованої відмови,— розповідає Сергій Осаволюк—У цьому випадку підприємець не залежатиме від настрою чиновника, що зменшить кількість зловживань, корупцію". По-третє, впроваджується така норма як безстрокова дія ліцензії.  Якщо до цього максимальний термін ліцензії був 5 років, то крім 9 ліцензій, всі інші 62 стали безстроковими. 5 ліцензій взагалі скасовано. За словами Сергія Осаволюка, в Україні понад 70 видів ліцензування, в Європі—тільки30. За різними оцінками в нашій державі існує близько 200 дозволів, точну їхню цифру ніхто не знає.

Практично всі підприємства в Україні раз на рік перевіряються, у Європі цей показник становить 5-12%, у нас, стверджують фахівці, держава тотально перевіряє все. Система технічного регулювання залишається додатковим регуляторним тягарем для бізнесу. В середньому стандарти та технічні умови були обов’язковими для виробництва продукції 41% усіх підприємств, а у промисловому секторі для 67% підприємств. У 2008 році підготовка та реєстрація підприємством усіх технічних умов коштували підприємству у середньому 15600 грн. та тривали 88 календарних днів. Держспоживстандарт в Україні 90% підприємств вніс у найвищу категорію ризику і перевіряє всіх не менш, ніж раз на рік. У Росії, до прикладу, такі перевірки здійснюються раз на 3 роки.  При чому, з 16 тисяч стандартів, дві третини затверджені ще в СРСР. Наприклад, кришка до унітазу, якщо його виробляють в Україні, повинна бути за стандартом з березової фанери або з пластмаси, стандарти якої затверджено у 70-х роках. "Держава у нас регулює довжину коренів саджанців, кількість плечиків у готелях,-- наводить приклади Сергій Осаволюк.--Це те, що бізнес може контролювати сам".

Разом з тим багато чого треба ще зробити,-- стверджують фахівці. "Для того, щоб бізнес у нас почувався на рівні, наближався до ситуації, яка існує в інших країнах. Бо за рейтингом легкості ведення бізнесу Україна займає 143 місце з 183.  Перед нами не  тільки Словаччина, Угорщина  і Польща, але й Білорусь, Росія, Азербайджан,-- каже Сергій Осаволюк.-- Щоб покращити цей рейтинг потрібно тільки спростити процедури, щоб бізнес не витрачав, зайвих зусиль, зайвий час. Ми розробили відповідні пропозиції. Серед них-- реформування системи технічного регулювання, скасування сертифікації харчових продуктів, спрощення початку діяльності кампаній тощо".

Теги: бізнес, проект, круглий стіл, Сергій Осаволюк

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати