Ужгородські жебраки перевтілюються у немічних калік, аби заробити грошей на фляшчину

Учора в цьому ми переконалися особисто. Йдучи вранці у справах, на ужгородському пішохідному мосту побачили літнього чоловіка, який, спершись на милиці, просив милостиню, кажучи в той же час молитви до Отця Небесного.

Чимало людей, бачачи "каліцтво і неміч" жебрака, жаліли чоловіка: зупинялися і кидали йому в шапку гроші, яблука та печиво. Не обійшли "бідного" і ми: чим змогли, тим і допомогли.

Але як виявилося потім, чоловік не так вже й потребував милостині. Під кінець дня випадкова зустріч з "ранкових бідним" в супермаркеті Ужгорода показала, ким він є насправді.

Увечері "немічний" старець вже обходився без "ранкових милиць, а також вільно" пересувався "по магазину, а" шапка-самобранка "шахрая, куди люди кидали йому гроші та їжу," красувалася "на його голові.

У касу чоловік підійшов з кошиком, в якому були кілька пляшок горілки, пива і сигарети, за які він розрахувався паперовими гривнями дрібним номіналом.

Дочекавшись поки "немічний" з кошику своє "добро" переведе у власну господарську сумку, яку він витягнув з шухляди зберігання речей, ми підійшли до нього і поцікавилися:

- Чому він не купив для себе їжу, а тільки алкоголь і сигарети.

У відповідь чоловік "відрізав":

"Вдома я маю вдосталь хліба, а горілки дружина не дає. Я купив все за свої "чесно зароблені" копійки. Цього мені з одним вистачить на пару дню. А далі - його черга йти на міст або кудись на вулицю ".

Після своїх слів незнайомець швидко попрямував до виходу.

Подібних випадків - чимало в Ужгороді. Тому будьте обачними та наглядовими, щоб не потрапити на "гачок" до "бідним", оскільки багато хто з них таким способом "підзаробляють" собі не на життя, а на "задоволення" своєї алкогольної спраги.

Теги: жебраки, гроші, грілка

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати