Найзагрозливіша проблема для закарпатського довкілля – це сміття. На це вказують екологи, з цим погоджуються мешканці регіону.
Раніше у населених пунктах нагромаджувалося переважно органічне сміття, яке просто перегнивало, а з появою полімерної тари стихійні смітники стали обов’язковим атрибутом закарпатського довкілля.
А що ж коїться сьогодні?! Наші сільські та міські зони відпочинку після сходження снігу набули неохайного, засміченого виду з неприємним запахом. І не лиш подекуди, а куди око сягне. Складається враження, що ми самі вперто ліземо у ці поліетиленові “лаштунки”. Чи не час би схаменутися?
Ніхто не стане заперечувати, що стан здоров’я людини залежить від стану навколишнього середовища. Всі шкідливі для людини речовини потрапляють в організм через вдихання повітря, шкіру та продукти які ми їмо, але найголовніший шлях для проникнення в організм людини шкідливих речовин – це водяний.
2979 км2 займає один з найкрасивіших куточків Європи – закарпатська Міжгірщина. Цей край, мов павутинням, оповитий маленькими потічками та річками (довжина водної мережі 426,86 км, площа – 1589,83 км2), які впадають у дві більші водяні артерії – Тереблю та Ріку, а вони, в свою чергу, несуть свої води в Тису і далі Дунаєм протікають через усю Європу.
Ця місцевість основана річками та потічками, які і роблять свою роботу в справі забруднення. Тому до наших потічків треба ставитися дуже бережно, бо це артерії "легенів Європи".
Згідно з дослідженнями, проведеними громадською екологічною організацією, кожен житель гірського району щороку викидає на стихійні сміттєзвалища, в потічки та річки, вивозить до лісу біля трьох кубічних метрів сміття, засмічуючи береги річок та потічків, не усвідомлюючи, наскільки вони забруднюють навколишнє середовище, як гостро створюють загрозливу ситуацію поширення різноманітних хвороб. Своєю найрізноманітнішою складовою, несанкціоновані сміттєзвалища утворюють токсичні, а також інші шкідливі речовини, які разом з грунтовими водами потрапляють у притоки рік Теребля та Ріка, що в свою чергу приводить до забруднення басейну ріки Тиса.
Тому у кожного з нас, мешканців цієї прекрасної місцевості, має бути гордість за красу, у якій вони мешкають та велика доля відповідальності за здоров’я Карпат. Бо чистота довкілля напряму залежить від нас самих, від того, чи вміємо ми поводитися з відходами, чи не байдужа нам ця проблема. Адже не ми відчуємо усю біду, яку ми можемо за нашої халатності зробити, а відчують прийдешні покоління, яким може дістатися у спадок суцільний смітник та хвора екосистема. Хоч Міжгір'я за весь час існування за підсумками незалежних досліджень тепер визнано найчистішим краєм в області, проблеми залишаються, і вони будуть завжди, аж до тих пір, поки кожен з нас (член громади, гість, перехожий) не докладе своїх зусиль заради спільного їх вирішення.
Нещодавно інспектором по благоустрою селища Міжгір’я було виявлено декілька проблемних місць щодо викидання сміття і неохайного екологічного стану навколишнього середовища. Жителі, навіть не зважаючи на табличку попередження про штраф, все одно викидають сміття не там, де для цього відведено місце. Дехто викидає сміття, коли йому заманеться, не розуміючи того, що ніхто його сьогодні не в змозі забрати, бо комунальне підприємство вивозить сміття тільки згідно з графіком. Дехто, крім побутових відходів, викидає і будівельне сміття, яке, згідно з правилами комунального підприємства, вивозиться на основі додатково-укладеного договору. А хтось і взагалі викидає сміття, де йому заманеться. У селищі, згідно з прийнятою програмою, контроль за чистотою здійснюють два інспектори, у зв'язку з чим хочу висловити свою думку про те, що ідеального порядку не буде дот, поки інспектором не стане кожен з нас, кожен мещканець селища, поки кожен з нас не буде контролювати самого себе та і оточуючих.
Я, як керівник Міжгірської селищної ради, докладаю зусилля щодо благоустрою селища,тобто щодо вивезення сміття на смітник, але без допомоги та порозуміння самих мешканців мені самому не справитися з цим завданням.Тому я і закликаю усіх бути небайдужими як до самих себе, так і до прийдешніх поколінь. Закликаю ставитися до проблеми утилізації побутових відходів з розумінням та відповідальністю, виконуючи прийняті Міжгірською селищною радою "Правила благоустрою селища Міжгір’я".
На завершення хочу ще сказати, що чисто не там, де прибирають, а чисто там, де не смітять.
Селищний голова Міжгір'я Василь Щур
pfr 2010-03-04 / 16:02:00
"Найзагрозливіша проблема для закарпатського довкілля - це сміття. На це вказують екологи, з цим погоджуються мешканці регіону". -
а хто це сміття завозить? інопланетяни? самі ж мешканці регіону! самі ж привозять, продають на базарах і купують всі ці солодкі-мінеральні води у пет-пляшках, морозива й інші упаковки. а потім кидають, де попало...
корбач 2010-03-04 / 09:32:00
сміття - це наші душі...