Як повідомили Закарпаття онлайн в прес-службі ЗОО ВУТ "Просвіта", серед причин, що зумовили об’єднання тих, хто вніс у Закарпатті вагомий внесок у здобуття нашим народом державної незалежності, найголовнішими є дві.
Перша. Сьогоднішній стан справ в Україні – аж ніяк не може задовольняти її закарпатських "батьків-засновників". "Не за таку" Україну вони боролися двадцять років тому.
Друга. Як не парадоксально (адже такого, мабуть, нема у жодній іншій країні) – чимало тих закарпатців, хто жертовно боровся, аби наш народ мав власну державу, зазнаючи, при цьому, утисків, переслідувань, побиття, звільнення з роботи, перенісши голодівки тощо, нині, на схилі віку, перебуває на межі виживання.
Тож, згідно ухваленого на конференції статуту, метою та завданням організації є "сприяння розбудові Української держави як національної держави українського народу, просвітницька, виховна робота, спрямована на європейський вибір нашої Батьківщини, утвердження української національної ідеї, розвиток демократії, громадянського суспільства, піднесення культури та духовності населення, а також соціальна допомога членам Братства, що цього потребують".
На конференції обрано раду та правління організації. Очолив її депутат Закарпатської обласної ради Володимир Піпаш, делегат Установчого з’їзду та багаторічний керівник крайової організації НРУ, його заступником обрано Миколу Вовка – директора Народного Дому "Просвіта" в Ужгороді, першого відповідального секретаря Закарпатської крайової організації НРУ (1989 – 1992), депутата Ужгородської міської ради першого демократичного скликання. У склад ради ввійшов, зокрема, і колишній політв’язень, голова обласної філії УГС Олександр Орос.
Наразі йдеться про утворення осередків у районах. Цікаво, що закарпатською ідеєю утворення "Рухівського братства" зацікавились ветерани НРУ і в інших регіонах України, зокрема, Києві, Луцьку, Житомирі, Донецьку тощо. Тож не виключено, що воно стане і всеукраїнською організацією.