Торік Національний природній парк "Синевир" на Закарпатті відзначив 20-річний ювілей

Щойно створену установу одразу взяла під випробування сама природа, адже непоправний вітровал наробив багато шкоди, яку доводилося ліквідовувати молодому, але вправному колективові парку не один рік. Як було подолано біду, у Національному парку активізувалася наукова, рекреаційна і еколого-освітня робота. Вдалий підхід та хороша робота набагато збільшили відвідування мальовничих місць парку туристами.

Великою популярністю користується славнозвісне Синевирське озеро, яке має ще й іншу назву - Морське Око. Про виникнення водойми розповідають люди легенди, зокрема одна з них оповідає про шалене кохання дівчини Сині та вівчара-парубка Вира, але з дуже сумним кінцем. Насправді, то тільки легенда, бо озеро утворилось внаслідок зсуву гір багато тисяч років тому. Це озеро природнього походження є найбільшим в Українських Карпатах. Знаходиться воно на околиці села Синевирська Поляна Міжгірського району на висоті 989 метрів над рівнем моря. До речі, Синевирське озеро гордо носить визнання одного із семи чудес України.

Гірська водойма з усіх боків оточена горами. Кришталево-чиста вода відбиває всю красу навколишніх краєвидів. Вікові дерева гордо стоять на сторожі і чекають палких обіймів відпочиваючих, окремі екземпляри смерек можна обійняти тільки втрьох.

До природоохоронної установи належить ще одне озеро - Озірце, яке ще називають Диким.

Ще дуже й дуже багато цікавих об`єктів під охороною парку, зокрема єдиний в Європі Музей лісу і сплаву, який, на жаль, дуже сильно зруйнувала повінь 1998 року, яка прийшла так несподіванно і багато шкоди завдала, зруйнувавши греблю і половину музею. В якому зберігалися цінні експонати бокорашів, які використовували річку як засіб транспортування деревини. До речі, недавно була спроба рейдерського захоплення Музею лісу і сплаву та передачі його з державної власності в комунальну. Питання розглядалося навіть на профільному комітеті Верховної Ради України. Адміністрація НПП "Синевир" категорична: музей – власність держави.

В Національному природньому парку "Синевир" ведеться посилена охорона рідкісних та зникаючих 48 видів рослин і 25 видів тварин, які вже занесені до Червоної книги України, як ті що потребують особливої охоронини та бережливого ставлення.

З кожним роком збільшується потік допитливих туристів, що вимагають хорошого сервісу та найкращих умов для відпочинку. Під керівництвом парку діє декілька мотелів, кінні та велосипедні маршрути, а ще ряд туристичних стежок.

І на останку хочеться згадати про щорічний фольклорно-етнографічний фестиваль "На Синевир трембіти кличуть", який проводиться на березі Морського Ока. НПП "Синевир" доклав багато зусиль, щоб свято вдалося й добре прижилося в серцях людей, які щиро шанують природу Синевирського краю. На фестиваль, який започаткований в 2001 році, приїжджає дуже багато людей з України та з закордону. На побудованій сцені біля озера, лунали та, власне, кожного року лунають пісні не лише із закарпатського репертуару, а й відомих українських народних артистів, таких як Степан Гіга, Оксана Білозір, Петро Матій та багато інших. Як кажуть гарний початок – половина справи. Від тоді, як фестиваль почав набирати оберти, щороку наприкінці літа гучні трембіти до себе вірних друзів скликають.

Не легка це робота охороняти, те що руйнується від необдуманих дій окремих людей суспільства, які мов паразити знищують все живе, що представляє вагому цінність, Шкода, але природа за декілька останніх дисятилітть практично наполовину зруйнована і без допомоги природних установ їй важко відновлювати саму себе. Шануймо тих, хто зберігає живий рай на землі.

Теги: Національний природній парк, Синевир, Озірце, музей лісу і сплаву, фестиваль

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати