Ернест Шутяк - верховинський Сухомлинський

Мені також, одному з отих тисяч вихованців, на старті сімдесятих років виділила доля цілих два роки вивчати географію та астрономію у Міжгірській середній школі саме у Ернеста Івановича. Неповторного педагога всі любили, поважали і щиро шанували за неординарний підхід у викладанні предметних тем, інтелігентність, дисциплінованість, поважність та порядність, справедливе оцінювання учнівських знань. Підопічні навіть якось ганьбилися, аби не знати його предметів. І явно гордилися своїм учителем, бо вважалося за честь бути його учнями.

У послідуючі роки не раз зустрічав цю шановану і надзвичайно скромну людину, яка навіть за постійних буденних клопотів вміла знаходити по декілька хвилин, аби дещо розпитати про життя-буття когось із колишніх своїх вихованців, а якщо потрібно — дати слушну пораду. Хоча особисто про себе розповідати не любив…

Ернест Іванович Шутяк народився 4 жовтня 1914 року в селі Велика Поляна Снинського округу ЧСФР у сім’ї вчителя народної школи, греко-католицького священика Шутяка Івана.

Його батько Іван (1885 — 1932) у 1904 році закінчив Пряшівську вчительську семінарію і до 1914 року навчав дітей у Великій Поляні. З цього часу в чині майора австро-угорської армії воював на різних фронтах Першої світової війни, яку завершив начальником табору російських військовополонених. А мати (у дівоцтві Мінчич) Ганна Василівна (1888 — 1954), яка походила з сербів, була домогосподаркою.

За тієї війни школа у Великій Поляні була повністю розбомблена і сім’я Шутяків переїхала в с. Строжське Михайлівського округу, де вчорашнього фронтовика призначили управителем місцевої народної школи. У 1924 — 1925 навчальному році Шутяк-старший вчителював у с. Старе Давидково Мукачівського округу, а з 1925 по 1927 роки — в с. Щербовець на Воловеччині. З 1927 року Шутяки проживали у Нижньому Студеному на Волівщині (нині Міжгірщина), де господар був директором школи, а в 1932 році там і помер у сорокасемирічному віці.

Шутяк-молодший після закінчення у Нижньому Студеному 5 класів народної школи поступив на навчання у горожанку в с. Білки Іршавського району, яку закінчив у 1933 році. З 1934 по 1938 роки навчався в Ужгородській учительській семінарії, яку закінчив з відзнакою. У 1945 році здобув освіту за учительський інститут з правом викладання в горожанських школах. А в 1957 році заочно з відзнакою закінчив географічний факультет Київського державного педінституту ім. Горького.

На педагогічній роботі Ернест Іванович працював учителем і директором школи в селах Тур’я Ремета Перечинського, Присліп і Вучкове Волівського округів.

Відтак протягом десяти років (1949-1959), хоча був безпартійним, трудився завідуючим Міжгірським районним відділом народної освіти. То був важкий післявоєнний період. Але “…за його керівництва та безпосередньої участі на Міжгірщині було здійснено перехід на повну середню освіту. Уже у 1975 році у восьми середніх, двадцяти восьмирічних, двадцяти п’яти початкових школах навчалось більше дев’яти тисяч учнів, працювало 756 вчителів. Ернест Іванович дбав, щоб учні отримували ґрунтовні знання і мали далі можливість вчитися у вузах та середніх спеціальних навчальних закладах. Кожна здібна дитина після закінчення середньої школи без блату і хабаря мала відкритий шлях здобути спеціальність і професію…” (Сюсько М. І., “Трибуна”, 13 липня 2004 р.).

Останнє 30-річчя трудової діяльності відомий педагог віддавав свій фаховий талант, переконливі знання учням Міжгірської середньої школи, одноразово за сумісництвом викладав курс психології у Міжгірському медичному училищі.

А взагалі за роки своєї активної трудової діяльності Ернест Іванович виховав цілі покоління своїх послідовників-педагогів, багато з колишніх його учнів стали вченими, висококваліфікованими спеціалістами різних галузей суспільного життя.

Як талановитому організатору і творчому педагогу-новатору, Ернесту Івановичу Шутяку було вручено медаль А. С. Макаренка (1965), за видатні заслуги в галузі народної освіти і педнауки йому присвоєно почесне звання “Заслужений вчитель України” (1965), за багаторічну сумлінну працю неодноразово удостоювався інших високих нагород. Його педагогічний авторитет та досвід і сьогодні служать взірцем для вчителів та громадськості Міжгірщини.

Помер Ернест Іванович Шутяк у Міжгір’ї 4 листопада 1998 року.

Теги: Міжгір'я, Верховина, вчитель, педагогічний, учні, греко-католицький

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати