Наприклад, у Києві діє понад 10 льодових катків, один з яких розташований просто на майдані Незалежності. 45 хвилин позитивних емоцій коштує любителям ковзанів від 20 до 45 гривень залежно від віку клієнтів, дня (будні чи вихідні) та часу катання (найдешевшою є дообідня пора, найдорожчою - вечірні години). Поруч із катком розміщені камери схову та прокат ковзанів, а глядачів навкруги збирається стільки, що кожне “па” або невдале приземлення викликає бурю емоцій.
Ідея такого катка в центрі міста запозичена із західних країн, де подібні веселощі давно стали традиційними. До прикладу, в центрі Парижа заливають одразу кілька безкоштовних катків, у Нью-Йорку найулюбленішою зимовою розвагою є ковзанка у Центральному парку, в столиці Канади Оттаві довжелезний каток через увесь центр міста утворюється на місці каналу, а кілька років тому водою залили навіть Красну площу в Москві. На жаль, закарпатці в цьому плані не можуть похвалитися активністю. Мабуть, єдиним містом, де бодай тиждень, але тримався льодовий каток із видом на новорічну ялинку, залишається прикордонний Чоп. Минулоріч там, на радість дорослим і малечі, залили невеличку ділянку, але, слід сказати, майже ніхто так і не використав її для катання власне на ковзанах. Це, з одного боку, зрозуміло, адже ковзани тепер коштують недешево (в одному з ужгородських магазинів їх можна купити в середньому за 300-400 гривень), а прокат біля чопського катка не працював, тож діти й дорослі веселилися, ковзаючи з допомогою власних чобіт.
В Ужгороді на імпровізовані катки городяни частіше за все перетворюють замерзлий біля країв ставок за спорткомплексом “Юність” або розлиті ділянки Ужа в районі Боздоського парку, але ці водойми, звісно, далекі від того, щоб на них можна було комфортно кататися на ковзанах. Цьогоріч міська влада розглядала можливість залити тимчасовий невеличкий каток, але ні бюджет, ні погода не дозволяли цього зробити. Подібні пропозиції надходили також від приватних осіб, котрі дізнавалися, чи можуть вони залити каток за місцем свого проживання. Робилися навіть конкретні спроби створити льодову арену під відкритим небом. Зокрема директор одного з великих супермаркетів міста витратив на підготовку до створення катка чималі кошти, але плюсова температура підвела підприємця і звела нанівець усі його плани.
Можливо, до кінця зими морози таки завітають до нашого краю і дозволять запустити першу ластівку в спробі поставити на ковзани хоча б частину ужгородців. А тим часом “Ужгород” пропонує скористатися холодами і створити невеличку ковзанку у своєму дворі чи на приватному подвір’ї. Для цього перш за все треба обрати місце під каток (це може бути пустир недалеко від будинку або звичайний футбольний майданчик). Водойма для катка підходить лише в тому випадку, коли товщина льоду становить не менше 15 см, а зважаючи на м’яку закарпатську погоду навряд чи можна сподіватися на такі умови. Якщо ви все-таки обрали варіант із футбольним майданчиком, варто про всяк випадок узгодити свої наміри зі ЖРЕРом. Навряд чи там будуть проти вашої ініціативи, а можливо, що комунальники навіть підуть назустріч і зголосяться допомогти якщо не власними силами, то хоч інвентарем: шлангами, лопатами тощо. Потім треба зробити розмітку й вирівняти поверхню майданчика, після чого по всьому периметру міні-стадіону зі снігу, землі чи поліматеріалу зробити бордюр заввишки до 15 см. Безпосередньо для заливання треба обрати ясну погоду без вітру та сильного морозу (ідеальними вважаються -5 градусів за Цельсієм). Воду слід лити за принципом віяла, щоб шари льоду були рівномірними: наступний шар катка заливається тільки після того, як попередній замерзне. Зверніть увагу на кут нахилу шланга - він має становити 25-30 градусів до поверхні, тоді лід не буде розмиватися. Якщо робити все правильно, чудовий каток можна створити всього за 1 день. Не забувайте, що його слід розчищати від снігу та час від часу шліфувати.
Тож сподіваємося, що наступна зима буде більш сприятливою для загального захоплення ковзанами. Можливо, позна-читься на цьому й те, що 5 жовтня минулого року Кабмін затвердив програму “Хокей України”, за якою, виділивши для будівництва льодових арен 960 млн. гривень, на ковзани планують поставити близько 800 тис. українців.