Колись весілля у закарпатському Малому Раковці могли відгуляти двома літрами самогонки

За часів Австро-Угорщини в селі самогон гнали з фруктів. Насипали їх у дерев’яні бочки зі 100-літньої шовковиці. Брагу носили в гори. Поблизу потічків переганяли двічі.

Із Румунії возили спирт і розводили його водою. Такий був алкоголь за часів Чехословаччини. Тису селяни перепливали вночі, щоби прикордонники не спіймали. Аби не понесла швидка вода, люди бралися за руки по 10–20 осіб і так діставалися того берега.

”Цукрянка” — самогонка із цукру — з’явилася в селі після Другої світової. Тільки росіянин Москальчук, який прижився у цих місцях, умів готувати таку брагу. Він довго не ділився рецептом. Селяни таки довідалися: 10 кг цукру, 1 кг дріжджів розвести у 50 л теплої води. Тримати шість-сім днів у теплому місці. Перегнати двічі. Виходить 7–8 л горілки. Її ще називають ”одинадцяткою” — 10 кг цукру плюс 1 кг дріжджів.

У 1960-х почали гнати самогон із пшениці, вівса, жита. Зараз готують із фруктів, ягід, цукру і зернових. Найцінніша — з груш, абрикос, слив без кісточок.

— За часів мого леґінства малораківчани пили небагато — штемпеликами по 25 грам, — згадує 60-річний Петро Грицищук. — Весілля на 50–60 чоловік могли відгуляти 2 літрами самогонки. У 1970–1980-х люди масово почали їздити — розбудовували Союз. У них  завелися гроші, застілля стали багатшими. Уже пили не штемпеликами, а руськими гранчаками.

За часів ”сухого закону” малораківчани варили самогон ночами.  Кажуть, дільничний тоді випив, конфіскував і перепродав його стільки, що якби ту рідину злити докупи, була б друга Тиса.

У Малому Раківці є ”палинчаний” звичай. Коли в сім’ї народжується дитина, батьки закопують корчагу на 30–50 л із самогонкою у землю і викопують її на весілля.

Герой Соціалістичної Праці з Білок Юрій Пітра возив малораковецьку самогонку генеральному секретарю Леоніду Брежнєву. 

У селі живе 3,5 тис. людей.

Теги: самогонка, палинка, Малий Раковець,

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати