"Оскільки різниця між набраними відсотками того, хто посяде третє місце (а за нього борються Тігіпко, Ющенко, Литвин), буде невеликою, то навіть 10-20 тисяч голосів можуть вирішити питання політичного майбутнього блоків, створених під брендом прізвищ цих осіб", – переконаний Федір Шандор.
Соціолог зауважив, що, знаючи регіональну специфіку, лідери місцевого політичного істеблішменту "будуть брати активну участь у політичних торгах під назвою "українські вибори".
Ф. Шандор вважає, що можна із впевненістю прогнозувати використання в області тих самих маніпуляцій, що й під час усіх без винятку виборів, починаючи з 1991 року.
Традиційною для закарпатських виборів буде низка факторів.
Наприклад, на Закарпатті проживають вірні різних релігійних напрямів, які через свої переконання не беруть участі у виборах. "Про це знають місцеві лідери і активно використовують такий факт у політичних маніпуляціях з метою подальших фальсифікацій результатів голосування", – каже соціолог. А в окремих населених пунктах Закарпаття (зокрема, Берегівщини, Іршавщини, Тячівщини) кількість таких осіб сягає 60-70 %.
Наступний фактор – відсутність значної кількості заробітчан. За словами Ф. Шандора, люди повернуться із заробітків на різдвяні свята, проте, як правило, після святого Василя (14 січня) вони знову прямують за кордон. А це дає додатковий резерв для "нечистоплотних" членів комісій, які нерідко є членами однієї команди і у них виникатиме спокуса продати голоси відсутніх виборців.
Ще один фактор – страх. Федір Шандор запевняє, що в області (особливо в сільській місцевості) досі присутній фактор страху перед адміністративними погрозами, зокрема, у професіях освітян та лікарів, які залежні від бюджетної сфери та загрози звільнення.
"Ще одна особливість –закарпатців, як і всіх українців, під час виборів називають "шашличною нацією". Якщо постає вибір – піти на шашлики, з’їздити на вихідні в Угорщину чи віддати свій голос для 5 років власного майбутнього, то люди надають перевагу шашликам", – констатує Федір Шандор.