На прес-клубі Оргуського центру заступник очільника Мінприроди, громадські природоохоронці та журналісти шукали рецепти для довкілля

Цього разу Мінприроди представляв заступник міністра Іван Макаренко, Державний екологічний інститут – працівник ДЕІ Людмила Козак, а Всеукраїнську екологічну лігу – перший заступник голови ВЕЛ Тетяна Тимочко. На прес-клуб прийшли і приїхали лідери громадських організацій природоохоронного спрямування, а також журналісти зі столиці та регіонів України.

Розглядалися питання: поліпшення екологічного стану річок, якості питної води, поліпшення екологічної ситуації в містах, формування інформпростору щодо екополітики та сталого розвитку.

 

Першою слово взяла Людмила Козак. Вона розповідала: "У 2007 році Мінприроди з ініціативи у 2007 році почало розроблення нової екологічної політики України. Серед напрацьованих документів – проект "Національний план дій з охорони довколишнього середовища на найближчі 3 роки". Розпорядженням уряду схвалено концепцію національно-екологічної політики України на період до 2020 року. Але головним є проект під назвою "Стратегія національно-екологічної політики України". Цей дуже важливий документ з поправками, внесеними урядом, саме сьогодні вже вдруге передано урядові України.

 

Що лягло в основу документу про національно-екологічну політику України? За словами Людмили Козак, він розроблявся на основі принципів сталого розвитку із урахуванням положень найважливіших міжнародних документів, стратегії розвитку ЄЕС, близько 160 директив європейських урядів і парламентів. Він повною мірою враховував проект Угоди про асоціацію між Євросоюзом і Україною. Цей документ безболісно і гармонійно поєднує соціальні цілі та економічні, прослідковує підвищення рівня суспільно-екологічної свідомості та формування відповідної культури.

 

Стратегічною метою національної екологічної політики є збереження і відновлення природних систем, підтримування їхньої цілісності для підвищення якості життя, підвищення рівня екобезпеки, поліпшення стану здоров’я нації. Працівники ЄЕС звернули особливу увагу на підвищення рівня суспільно-екологічної свідомості.

В зв’язку з цим ЄЕС прийняв рішення про надання бюджетної секторальної підтримки Україні у обсязі 35 млн. євро для розроблення та впровадження стратегії.

 

Заступник міністра піддав різкій критиці намагання перекинути відповідальність за порушення екологічних норм і вимог з підприємств і відомств на Мінприроди. Це, за його словами, все одно що брати з чужої кишені і казати "то моє". Чому "розгрібати завали" повинні саме природоохоронці за рахунок держави, якщо їхнє завдання – здійснювати контроль за дотриманням економ? – запитував Макаренко.

Заступник міністра не оминув увагою і горезвісні премікси, завезені в Закарпаття та інші регіони України під виглядом суміші для промислового виробництва. "Невідомо, щоправда, для виробництва чого", – зіронізував Іван Дмитрович. Він повідомив також, що й досі питання подальшої долі преміксу залишається відкритим. Вірогідно, його відвезуть для утилізації до Німеччини, однак для цього необхідно вишукати близько 20 млн. грн.

На запитання автора цих рядків про те, яким чином міністерство відреагує на загрозливу ситуацію, що склалася навколо відходів Мужіївського золото рудника в Закарпатті, Іван Макаренко чіткої відповіді не дав. "Слід питати в тих, хто призвів до кричущих порушень. "Вони заробили на цьому мільйони, а витрачати державні кошти повинні ми. Такого не повинно бути", – зробив висновок заступник міністра. Високопосадовець оглянув ряд інших злободенних проблем, зупинившись детальніше на переробці відходів. Сміттєпереробна галузь в Україні як така поки що відсутня, зазначив він.

 

Саме з цього питання розпочала заступник голови ВЕЛ Тетяна Тимочко. "Ми вже роками б’ємося над цими проблемами, однак зрушити воза з місця дуже важко", – сказала вона. І продовжила: "В Києві є кілька будинків, мешканці яких взялися виконувати вимоги з роздільного сортування сміття. І що б ви думали? Знаходяться такі нахаби, які попри загальну думку громадськості змішують це сміття, не даючи змоги здійснити задум".

 

Тетяна Тимочко загострила увагу на проблемах генетично модифікованих організмів, щодо яких рішення Кабміну так і не вступило в силу. "Україна пересичена цими організмами, у нас на повен хід вирощують генетично модифіковану сою та інші культури, а ми не можемо навіть одержати достовірних відомостей про це", – наголосила Тетяна Валентинівна.

 

Значну увагу перший заступник голови ВЕЛ приділила і стану малих річок: "Це – чи не найбільша українська біда. Від стану цих річок залежить наше майбутнє, адже вони формують водний баланс, наповнюють великі ріки, зокрема, Дніпро, Дністер та інші, з яких п’ють воду більшість українців. Слід домогтися прийняття законодавства, яке б відповідало світовим стандартам у цій сфері, а також українським реаліям".

 

Заступник міністра Іван Макаренко і перший заступник голови ВЕЛ Тетяна Тимочко окреслили перспективи прийняття стратегії сталого розвитку, на реалізацію якого Євросоюз готовий виділити 5 млн. євро. В ході обговорення цієї теми намітилася деяка розбіжність підходів. Якщо представник Мінприроди допускає втілення стратегії у відриві від національного плану екологічних заходів, який слід затвердити законодавчо, то лідерка громадської організації вбачає перспективною лише таку стратегію, яка базується на національному плані екопорятунку, з чіткими пріоритетами та визначенням кола відповідальних осіб за конкретні етапи.

 

На засіданні прес-клубу відбувся жвавий обмін думками і між присутніми представниками громадських організацій, журналістами. Наступні засідання прес-клубу в на базі Оргуського інформаційно-тренінгового центруповинні відбутися 27 листопада, 3 та 10 грудня.

Оргуський інформаційно-тренінговий центр діє при центральному апараті Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (Мінприроди України) та Державному екологічному інституті Мінприроди України (ДЕІ).

Створений на базі Оргуського інформаційного центру, заснованого 20 травня 2003 р. в рамках українсько-данського проекту "Допомога Україні у впровадженні Оргуської конвенції" і за сприяння Проекту Європейського Союзу "Екологічна освіта, поінформованість громадськості, ННД" для виконання зобов’язань України щодо вимог Оргуської конвенції.

 

Метою створення Центру є сприяння доступу громадськості до екологічної інформації та її залучення до прийняття важливих екологічних рішень, підвищення рівня екологічної просвіти і освіти.

Всеукраїнська екологічна ліга – громадська організація. Вперше з ініціативи ВЕЛ у Верховній Раді України пройшли парламентські екологічні слухання. Вперше в європейській практиці громадська організація ініціювала створення і видала Екологічну енциклопедію, яка відповідає класичним енциклопедичним канонам.

ВЕЛ ініціювала створення і вже понад десять років підтримує Всеукраїнську дитячу спілку "Екологічна варта". Проведено десятки наукових конференцій та круглих столів, творчих фестивалів та конкурсів. ВЕЛ видає журнали та книги.

Третій з’їзд Ліги відбувся в соляній шахті на глибині 300 м у селищі Солотвино, і є сподівання, що одне з наступних зібрань Ліги відбудеться на найвищій горі України – Говерлі.