На її порядок денний були винесені актуальні для органів місцевого самоврядування питання, насамперед, взаємодії місцевої влади і закону.
Перше із них: "Про результати ревізій місцевих бюджетів на території Закарпатської області за 2007-2008 роки та завершений період 2009 року, а також вжиті заходи з усунення недоліків". Стосовно даного питання учасників наради інформував керуючий справами виконавчого апарату облради Віктор Бульчак. У його повідомленні йшлося, що за висновками перевіряючих, в цілому, формування бюджетів області на 2007- 2009 роки проведено на основі Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів, що регулюють бюджетні правовідносини, та розрахункової потреби головних розпорядників коштів.
Разом з тим, встановлено, що вплив окремих місцевих органів влади та самоврядування на формування та виконання місцевих бюджетів, збереження та використання комунального майна є незначним, або взагалі відсутня їх координуюча та контролююча роль в цьому.
За даними перевірки, є й інші упущення, зокрема, протягом 2007-2008 років та на 2009 рік штатна чисельність лише районних рад перевищувала Типові штати, рекомендовані постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.1997 № 1349, відповідно на 76, 78, 78,5 одиниць, по містах районного підпорядкування, відповідно 14,5, 13,5, 14,5 одиниць щорічно.
З перевищенням рекомендованої затверджено штатну чисельність виконавчих апаратів деяких районних та міських рад, на оплату праці яких витрачено майже 2,4 млн гривень.
На нараді йшлося і про необхідність посилення уваги стосовно дотримання майнового, земельного законодавств, приватизації комунального майна, його оренди, оплати праці працівників тощо.
Ці та інші проблемні питання за словами виступаючих голів Виноградівської - Олега Любімова, Перечинської - Петра Грицика, Воловецької районних рад - Михайла Воронича пов’язані із недосконалістю законодавчої бази. А це - засвідчує про необхідність його якісного реформування.
Михайло Михайлович, підтримуючи ці думки, ще раз наголосив на важливості на всіх рівнях самоврядування суворого і неухильного дотримання чинних законів, виваженого підходу до прийняття кожного рішення, розпорядження, напрацювання проектів нових галузевих програм, контролю за реалізацією вже прийнятих.
Наступне питання, яке було порушене на нараді, стосувалося інвестиційних пропозицій громад області. Про те, яку роль у його вирішенні відіграють районні, селищні, сільські ради у контексті інвестиційної політики регіону, інформував заступник голови обласної ради Василь Брензович. Він наголосив, що у рамках партнерства із Саболч-Сатмар-Березькою областю Угорщини на Закарпатті реалізовується проект щодо стимулювання інвестицій в угорсько-українській прикордонній зоні. Суть його полягає в тому, аби оцінити і звести до єдиної бази даних придатних до інвестицій території нашої області. Наразі, Берегівський, Великоберезнянський, Воловецький, Міжгірський, Перечинський, Рахівський, Свалявський, Тячівський райони вже подали інвестиційні проекти.
Керівникам райрад рекомендовано провести нараду з головами місцевих рад та запропонувати їм створити інвестиційні паспорти населених пунктів. Як відомо, днями на Закарпатті перебуватиме делегація підприємців краю Височіни (Чеська Республіка), які відвідають Міжгірський район. І от була б непогана нагода ознайомити їх з інвестиційними пропозиціями місцевих рад кожного з районів.
Про нові акти законодавства щодо запобіганню корупції вели мову головний спеціаліст та начальник відділу роботи з кадрами, зверненнями громадян виконавчого апарату обласної ради Оксана Орелецька і Віктор Лазаренко.
Розглянуто й інші важливі питання. Зокрема, Михайло Кічковський наголосив на необхідності посилення особливої уваги роботі зі зверненнями населення. Адже, велика кількість заявників із районів, віддалених гірських населених пунктів свідчить про те, що на місцях вони не отримують з боку владних структур, як виконавчої, так і самоврядної влад належної уваги, розуміння та підтримки.
Ще одне важливе питання, на яке наголосив керівник обласної ради стосувалося підготовки матеріалів про віддалені присілки. Проведення наради збігається із терміном подання необхідних із районів даних для розробки проекту обласної програми соціально-економічної підтримки і розвитку віддалених гірських територій та присілків. Люди, які проживають у цих населених пунктах повинні мати такий же соціальних захист, умови побуту, праці, навчання, як і всі мешканці Закарпаття. Це одне із багатьох невідкладних завдань, яке стоїть перед органами місцевого самоврядування та виконавчої влади краю.