Закарпаття годує себе і сусідів. Навіть екзотичними продуктами

Пріоритети

– Іване Федоровичу, то що може зробити обласна влада для розвитку сільського господарства краю?

– Найперше зазначу, що агропромисловий комплекс майже в усьому світі субсидується. І незважаючи на обмежені можливості обласного бюджету, пріоритетні напрямки галузі, завдяки розумінню й підтримці держадміністрації, облради, протягом останніх чотирьох років щорічно діставали бюджетне фінансування.

За попередні три роки в агропромисловий комплекс було спрямовано 5,5 млн грн з обласної скарбниці, 1,2 млн – уже цього року.

Ми були першою і єдиною областю, в якій у межах Програми підтримки фермерських господарств з бюджету краю профінансовано всім фермерським господарствам частку відсоткової ставки на фактично залучені ними кредити, яка залишалася після відшкодування із державної скарбниці. 2008 року за цією програмою відшкодовано відсоткову ставку на суму 1,1 млн гривень.

Цьогоріч зазначену програму було поширено й на інших виробників сільськогосподарської продукції. Нині вже відшкодовано відсоткові ставки на суму 700 тис. гривень. Варто відзначити, що кошти були виділені фермерам у період найбільшої потреби – під час весняно-польових робіт, коли з державного бюджету гроші не надходили зовсім.

– Для гірських районів нашого краю завжди актуальним був розвиток тваринництва...

 – У нас діє спеціальна обласна Програма розвитку тваринництва і птахівництва на 2007–2010 роки. Важливим її напрямком є підтримка вівчарства в особистих селянських господарствах. Цього року на зазначені цілі спрямовано 112,9 тис. грн. Підтримка вівчарства дозволила стабілізувати й нарощувати поголів’я тварин, а також добре вплинула на розвиток туристично-рекреаційної сфери завдяки проведенню різноманітних фестивалів і свят.

Започатковано й новий напрямок у цій програмі – підтримку будівництва доїльних залів, що є сучасною вимогою й світовою практикою.

 Інвестиції

– Сучасний рівень аграрного виробництва потребує залучення інвестицій...

– Протягом останніх років в АПК Закарпаття дедалі більше вкладається внутрішніх інвестицій, і їхній обсяг зростає. Запровадження в окремих господарствах краю інтенсивних технологій виробництва сільськогосподарських культур, молока та м’яса, покращення годівлі тварин і приріст поголів’я корів власного відтворення сприяє зростанню обсягів виробництва тваринницької продукції, поліпшенню продуктивності тварин, збільшенню врожайності та врешті налагодженню господарювання на рівні кращих європейських зразків.

– Назвіть успішні приклади.

– У галузі рослинництва за такі приклади можуть слугувати фермерське господарство "Коник" Ужгородського району та СТОВ "Артос" Берегівського, які заклали інтенсивні сади. ЗАТ "Котнар" та СП "Айсберг ЛТД" Берегівського району посадили виноградники. Фермерське господарство "Ренет" на Виноградівщині інтенсивно культивує садівництво, вирощує зернові культури й щороку збільшує площі землекористування.

Вкладені інвестиції створили передумови для позитивних тенденцій у розвитку тваринництва, зокрема будуються й реконструюються тваринницькі комплекси, в яких запроваджуються інтенсивні технології виробництва.

Так, у СТОВ "Завидівське" Мукачівського району незабаром запрацює сучасний свинокомплекс потужністю 15 тис. голів свиней на рік, зводиться м’ясопереробний цех із двома лініями, розрахованими на забій  50 голів ВРХ та 100 свиней за добу, триває також реконструкція комбікормового заводу з виробництва 2000 тонн продукту на місяць. Таких прикладів ще багато.

– Вирощене треба ще й переробити. У виробництво готової продукції інвестори вкладають кошти?

– У галузі переробної та харчової промисловості протягом останніх років основна частина інвестицій спрямована на розширення виробництв із переробки фруктів та овочів, продукування соків.

Так, із залученням іноземних інвестицій на Закарпатті введено в дію заводи з переробки плодоовочевої сировини: ТОВ "Консервний завод "Універ", ТОВ "Нідан+", СП СУАП "Берег-Фудс", ТОВ "Мікаланд", СП "Голден Фудс". Крім того, завдяки залученим інвестиціям 2008 року відкрито новий виноробний завод фірми "Котнар".

Ринки і споживання

– Тож Закарпаття може себе прогодувати. Вочевидь, не тільки себе…

– Область є самодостатньою в основних видах сільськогосподарської продукції, окрім продовольчого зерна, якого щороку завозиться 78 тисяч тонн. Основне виробництво сільськогосподарської продукції  та продукції харчової і переробної промисловості зорієнтовано на внутрішній ринок споживання.

Однак рання овочева і плодово-ягідна продукція (капуста, помідори, огірки, полуниця, черешня, яблука) постачаються і в інші регіони України, а продукція харчової промисловості (мінеральні води, плодово-овочеві консерви, вина і коньяк) транспортуються за межі області й держави.

– Завершилися цьогорічні жнива. Які підсумки?

– За попередніми даними, цього року валовий збір зерна становитиме 305 тис. тонн, що на 19 тис. тонн більше, ніж передбачалося програмою "Зерно Закарпаття ’2009". Завершується збирання інших пізніх культур, валове виробництво яких очікується в межах запланованих обсягів (овочів – 235 тис. тонн, картоплі – 589 тис. тонн, 65 тис. тонн фруктів та 20 тис. тонн винограду).

Екзотика

– Поряд із традиційними галузями агропромислового виробництва розвиваються на Закарпатті й нетрадиційні, певною мірою навіть екзотичні...

– Це так. Маємо цікаві приклади унікального сільського господарства. Зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю "Перкос" у Хустському районі розводить страусів. У господарстві утримується 56 голів дорослих птахів. Товариство пройшло державну атестацію і дістало статус племптахорепродуктора.

У науково-виробничій асоціації "Племконецентр" Свалявського району протягом останніх 8 років функціонує племінний репродуктор з розведення зникаючої гуцульської породи коней. Крім племінного розведення, тварин використовують і для лікування хворих на ДЦП дітей. Цей метод лікування має назву гіпотерапія і широко використовується у країнах Європи.

Фермерське господарство "Агро-Мрія" с. Іза Хустського району має 130 голів плямистих оленів, завезених із Калінінградської області Російської Федерації. Тварин вирощують задля  пантів, які направляють у Тернопіль на біофабрику для виготовлення цінного медичного препарату пантокрину.

У нас також збереглися такі екзотичні тварини, як буйволи. Нині 8 дорослих осіб є у Хустському й 18 голів у Тячівському районах. Утримують їх переважно фізичні особи. Задля збереження цих унікальних тварин в районах прийнято відповідні програми, виділяються кошти з бюджетів районів.

Ціни

– Для споживачів важливими є не лише якість продукції, а й ціна. Чи може обласна влада впливати на вартість продукції сільського господарства?

– Крайова влада використовує всі можливі важелі впливу щодо контролю цінової ситуації на ринку продовольства. Загалом на рівні області ухвалена й діє низка документів, якими регулюється рівень надбавки на окремі види продуктів харчування, що, власне, вже досить тривалий час стримує зростання цін. Ідеться насамперед про розпорядження голови облдержадміністрації від 12.08.2008 № 489 "Про державне регулювання цін на продовольчі товари", яким для всіх суб’єктів господарювання встановлені граничні торговельні надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) на борошно, хліб і хлібобулочні вироби, яловичину, свинину і м’ясо птиці в розмірі 10 відсотків, а також на макаронні вироби, крупи, цукор, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове та олію в розмірі 15 відсотків.

Також встановлені граничні рівні рентабельності виробництва борошна пшеничного вищого, першого й другого сортів, борошна житнього обдирного, хліба й хлібобулочних виробів для діабетиків у розмірі 5 %.

Запроваджено обов’язкове декларування суб’єктами господарювання, які провадять діяльність із виробництва та/або реалізації продовольчих товарів, у разі збільшення протягом місяця на 1 відсоток оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, І та ІІ сортів, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину і м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, масло вершкове, яйця, олію та цукор, що не дозволяє різко й неконтрольовано збільшувати ціни.

Для стабілізації цінової ситуації на ринку хліба у попередні роки на пропозиції обласної влади провадиться інтервенція борошна. Тільки протягом 2007–2008 років хлібопекарським підприємствам області реалізовано з державних ресурсів 6000 тонн борошна за інтервенційними цінами, що дозволило утримувати стабільну вартість хліба й хлібобулочних виробів.

Сьогодні цінова ситуація на ринку продовольства занепокоєння не викликає, а рівень цін на основні види продовольства не перевищує середніх в Україні.

Плани

– У нас уже давно немає так званого "планового господарства". Все ж, на чому зосереджуєте увагу, які галузі сільського господарства є перспективними?

– Пріоритети розвитку агропромислового комплексу нашого краю закріплені в Регіональній стратегії розвитку Закарпатської області до 2015 року. Серед таких пріоритетів є збільшення обсягів виробництва зерна, у тому числі продовольчого, що досягатиметься за рахунок інтенсифікації, удосконалення структури посіву. Це також і розвиток традиційних для нашого краю виноградарства і садівництва, збільшення виробництва м’яса, зокрема через розвиток птахівництва й свинарства, відродження вівчарства тощо.

Та для пришвидшення результатів нам потрібне законодавче врегулювання й створення сприятливого правового поля у сфері землекористування, діяльності державних підприємств агропромислового комплексу, поліпшення доступності сільгосптоваровиробників до підтримки, що виділяється із державного бюджету.

Теги: агропромисловий комплекс, Іван Паук, сільське господарство, інвестиції,

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати