– Дмитре, наскільки важко “потягнути” постріл з одинадцяти метрів?
– Практично нереально, оскільки все у руках гравця: йому вирішувати в який кут та з якою силою пробивати. Тож не буду лукавити – мені пощастило у тому епізоді.
– Бабенко став одним з головних героїв тієї зустрічі...
– Не скажу – хорошу гру продемонстрував увесь колектив. І якби не вміла допомога партнерів, повір, я б не врятував три очки. Тому й виділяти мене немає потреби.
– Епізод на 46 хвилині першого тайму був найважчим у дуелі з “Оболонню”?
– Навпаки, тоді, перед пробиттям пенальті, почувався розслаблено. Були ж значно нервовіші епізоди, коли ми були за мить від пропущеного голу. Ось тоді і змушувала ситуація проявляти всю свою майстерність.
– На носі зустріч із дніпропетровським “Дніпром”. Певно, “Закарпаття” прагне віддати борг дніпрянам за літній програшний кубковий матч...
– Ще й як хочемо! З нетерпінням чекаю, як і мої партнери, суботньої зустрічі. Серію з двох виграшів переривати ніхто не збирається.
– Спасибі за розмову.