Трудяться тут шість працівників – головний лікар (терапевт), лікар-стоматолог, акушер, лаборант, дві медсестри. Їхнє завдання надавати первинну медичну допомогу майже двом з половиною тисячам мешканців сіл Батрадь і Горонглаб (Дзвінкове).
Ці села належать до одних із найвіддаленіших у районі. До Берегова звідси – 32 кілометри. Тож їхати до районної лікарні не так близько. Тому своє основне завдання головний лікар амбулаторії Микола Ликович бачить у тому, аби максимально обслуговувати пацієнтів на місці.
За рік зробили капітальний ремонт приміщення амбулаторії: вставили вакуумні вікна, нові двері, провели воду, газ, опалення. Благо, за сприяння головного лікаря району Володимира Малеша кошти виділили голландські благочинники. Не порівняти нинішній вигляд амбулаторії з минулорічним.
Микола Ликович, досвідчений реаніматолог, який прийшов у Батрадьську амбулаторію з Берегівської районної лікарні, і тут взявся впроваджувати передові технології. Зокрема, за рік тут завели комп’ютерний облік хворих, палату денного стаціонару, почали проводити активну диспансеризацію. Тож крапельниці, внутрішньовенні ін’єкції, перев’язки – все нині роблять прямо в селі.
Не дивно, що кількість звернень до сільських лікарів відчутно зросла і нині сягає понад двадцяти вдень. "Медицину слід наближати до людей" -- вважає Микола Ликович. Хоча на тих кілька тисяч гривень, які виділяють на медикаменти сільській амбулаторії у рік (!), важко розігнатися. Їх хіба на шприци та бинти вистачає.
А про технічне забезпечення, яка існує у селах сусідньої Угорщини, можна тільки помріяти. Що казати, коли там можуть робити навіть ультразвукові обстеження чи 17 різних аналізів крові.
Натомість головний лікар у Батраді мусить ламати голову над тим, як привести до порядку хоча би подвір’я амбулаторії. Голландських спонсорів уже нема, а свої чомусь за сільську лікарню думати не хочуть...