Окрім аеропорту та сторожницької бази нічого в Ужгороді не бачив, проте друзі мені розповідали, що ваше місто, нехай і маленьке, та мальовниче. Як тільки освоюся, відразу зроблю екскурсію ужгородськими вулицями: хочу не розчаруватися у почутому.
- Сендлею, як пройшло твоє знайомство з командою?
- Учора ввечері у нас було перше тренування після кількаденної перерви. На ньому поспілкувався з партнерами і хочу сказати – вони чудові хлопці! Маємо бойовий, дружній колектив, який здатен на великі звершення.
- А чи слідкував ти за виступами ужгородців, коли перебував у таборі “Арсеналу”?
- Безперечно: спостерігав за матчами “Закарпаття” проти “Металіста”, “Дніпра” та, власне, останній поєдинок з моїми бувшими одноклубниками. Відчувається робота кваліфікованого тренера: команда дисциплінована, добре знайома з слабкими і сильними сторонами опонента та хороше налаштована на поєдинок.
- А що найперше вплинуло на твоє рішення змінити київську прописку на ужгородську?
- Я вже більше двох років у Києві, мені там добре жилося однак, я професіонал і хочу грати в футбол. Сидіти ж на лаві запасних, чи виходити на кілька хвилин у матчі – це не для мене. На Закарпатті команда тільки будується, тому, сподіваюсь, у мене буде більше шансів завоювати місце в основному складі.
- Наступний поєдинок проводитимемо проти столичної “Оболоні”. Наскільки важким тобі видається це протистояння?
- Я добре знайомий з "пивоварами". Вважаю, цей колектив – міцний горішок, що вже доведено у їхньому матчі проти "Дніпра" (Кияни удома перемогли підопічних Володимира Безсонова 1:0. – Авт.). Але не скажу, що їх складно перемогти – якщо “Карпати” можуть здолати киян 5:0, то ми, безперечно, намагатимемось повторити успіх, принаймні в очковому результаті, наших західноукраїнських сусідів.
- Сендлею, то як оціниш шанси?
- Допоки команди не вийшли на поле, вони завжди 50 на 50. Тому за два тижні гратимемо із бажанням схилити шальки терезів у наш бік.
- Що ж, удачі!
- Спасибі, намагатимемось не підвести очікування наших закарпатських уболівальників.