Сісти на велосипед і - у подорож через усю країну. Щоб наважитися на таке, треба бути справжнім романтиком. Члени громадської організації “Велобайк Закарпаття” з Ужгорода мають саме такі характери. Їхній принцип – не зважайте на кризу, вивчайте свою країну не лише з підручника, а “наживо”. З учасниками клубу я познайомилася на Хортиці, куди вони приїхали святкувати День незалежності. Туди прибуло 25 осіб, здебільшого молодь, хоча були серед них люди середнього і старшого віку (Івану Карпухіну, найстаршому велобайкеру - 73 роки).
Протягом дня велобайкери проїжджали в середньому 130 кілометрів. Разом із велосипедистами їхав автобус: хто втомився, міг пересісти у нього. “Це було не спортивне змагання, а спроба об’єднати людей, - розповідає кореспондентові “ВЗ” голова громадського альянсу “Рідний Ужгород” (куди входить “Велобайк Закарпаття”) Анатолій Синишин. – Вони жили у наметах, готували разом їжу”.
“Наша організація прагне об’єднати людей навколо ідеї активного відпочинку, розвитку велотуризму, подолання фінансової заанґажованості, адже не кожен може дозволити собі подорож за кордон. Можна, звісно, подорожувати пішки, але скільки людина може пройти - 50-100 кілометрів. А для того, щоб побачити усю державу, – потрібен інший транспорт”, - розповідає Анатолій Синишин. – Ми звикли орієнтуватися на когось – чи то на Росію, чи на Захід, а треба вибирати свої стандарти і розбудовувати власну державу. Для цього треба її побачити. Потрібно вивозити молодь: хай подорожує, знайомиться з Україною, людьми з інших областей. Ми об’їздили все Закарпаття, бували на Хмельниччині, в Одесі, Криму”.
Минулого року напередодні Дня знань велобайкери проїхали на велосипедах вулицями міста, щоб звернути увагу водіїв на те, що завтра, 1 вересня, діти підуть у школу, отже, треба бути уважнішими на дорогах.
“Хочемо зробити веломаршрути по Карпатах завдовжки 20-50 кілометрів. Турист прямує з однієї бази до іншої і по дорозі милується гарними місцинами”, - ділиться планами Анатолій Синишин. - Працюємо над тим, щоб в Ужгороді з’явилися велодоріжки, адже в Європі вони є всюди. Хотілося б зробити центральну частину Ужгорода пішохідно-велосипедною”.
Фото громадської організації “Велобайк Закарпаття”