Навіщо Януковичу кефір, вкрадений у пенсіонерів?

Керівник фракції БЮТ в обласній раді Андрій Сербайло подав наступну інформацію: перший віце-прем’єр-міністр України, міністр фінансів України Микола Азаров під час обговорення в парламенті президентських зауважень до бюджету видав черговий перл: "Появляется мнение о том, что якобы существуют такие проекты, от которых нужно отказаться, и нужно экономику развивать через увеличение потребления кефира нашими пенсионерами. Я задаю себе простое питання: сколько надо кефира дополнительно выпить нашим пенсионерам, чтобы построить мост через реку Днепр?"

Микола Азаров вважає, що неадекватне зростання доходів населення порівняно із зростанням економіки країни призвело до негативних наслідків. "Абсолютно неправильна політика, яка проводилася в останні роки, у сфері невідповідності грошових доходів населення реальним темпам зростання економіки, - сказав М.Азаров. - Ми мали в останні роки випередження темпів зростання доходів населення в 5-10 разів реальних темпів зростання економіки. Це безслідно минути не могло". За словами М.Азарова, місцеві бюджети перетворилися "на каси взаємодопомоги". Він відзначив, що для виправлення цієї ситуації потрібен час.

Таким чином, Азаров фактично зізнався, що після Помаранчевої революції Урядом Юлії Тимошенко провадилася політика, яка над швидкими темпами виводила населення України із злиднів.

Нещодавно Азаров стверджував, що у бюджетах на два попередні роки було закладене від’ємне значення темпів зростання прожиткового мінімуму.

Однак, у 2003 і 2004 роках падіння прожиткового мінімуму склало відповідно 8% і 7,5%. У запланованому урядом Віктора Януковича бюджеті на 2005 рік падіння прожиткового мінімуму мало скласти 2,85%.

Разом з тим, після перегляду бюджету на 2005 рік урядом Юлії Тимошенко позитивна зміна прожиткового мінімуму в цьому році становила 3,3%.

До 1 вересня 2006 року прожитковий мінімум збільшився на 2,89%. Однак після приходу до влади уряду Януковича стрімко зросла інфляція, тому за підсумками 2006 року прожитковий мінімум впаде на 1,6%.

Таким чином, Кабінет міністрів Януковича у 2002–2004 рр. тричі (!) допускав зниження реального прожиткового мінімуму.

Якщо врахувати той факт, що за прогнозами більшості експертів, інфляція в 2007 році буде вищою за прогнозовані урядом показники – 7,5%, то існує великий ризик, що діючий Кабінет міністрів вчетверте допустить падіння реального прожиткового мінімуму. Між тим, за оцінками експертів, інфляція 2007 року може становити 12-14%. У такому разі падіння життя громадян буде дуже істотним.

І це замість обіцяного Януковичем „покращення життя вже сьогодні”.

Виступ Першого віце-прем’єр-міністра, Міністра фінансів України 15 грудня 2006 року на засідання Верховної Ради України, присвячений питанню подолання вето Президента України на Закон "Про Державний бюджет України на 2007 рік", уже традиційно був побудований на критиці діяльності уряду під керівництвом Ю.В.Тимошенко. М.Я.Азарова нагадав, що прожитковий мінімум для непрацездатних громадян у 2005 році становив 332 гривні, і звинуватив уряд Тимошенко в тому, що той жодного разу не переглядав його, "не дивлячись на те, що інфляція за рік склала майже 13%". "Тобто, абсолютне зниження темпів зростання прожиткового мінімуму складало 13%, і це нікого – ні Президента, ні уряд, ні тодішню більшість у парламенті – не турбувало", - наголосив Микола Азаров.

Тим самим потуги опозиції та закиди Президента України про неприйнятність затвердженого на 2007 рік бюджету через невідповідність соціальних стандартів рівню інфляції урядовець спростовує екскурсом у минуле. Однак при цьому необхідно дотримуватись хоча б елементарного – порядності і чесності у аналізі даних, що уже стали фактом статистики.

В грудні 2004 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складав 284,69 грн., а з 1 січня 2005 року (відповідно до Закону України "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік" від 19 жовтня 2004 року N 2089-IV) для цієї категорії він був встановлений у сумі 332 гривні. Приріст (грудень до грудня) – 16,6%. Інфляція (грудень до грудня) - 10,3% (для недовірливих – пропонується переглянути аркуш 360, тому 2 підписаного В.Ф.Януковичем проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"). Про яке 13%-е "абсолютне зниження темпів зростання прожиткового мінімуму" говорить Азаров? Природно, що "ні Президента, ні уряд, ні тодішню більшість у парламенті це не турбувало" - приріст прожиткового мінімуму суттєво (в 1,6 рази) перевищував приріст інфляції.

Цифра інфляції 13% за 2005 рік - це середня за 2005 рік до середньої за 2004 рік. Однак тоді й прожитковий мінімум потрібно розраховувати за аналогічною методикою. Оскільки з січня по квітень 2004 року (Закон "Про прожитковий мінімум на 2003 рік" N 247-IV від 28.11.2002) для осіб, які втратили працездатність, він складав 268 грн., а з травня по грудень 2004 року - 284,69 гривні (Закон України "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік" від 11 травня 2004 року N 1704-IV), то середньомісячний прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, за 2004 рік дорівнює 279,13 грн. Щомісячно з 1 січня по 31 грудня 2005 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складав 332 грн. Приріст до середньомісячного показника за 2004 рік – 18,9%, що в 1,5 рази вище середньомісячних темпів інфляції за 2005 рік, визначених за методикою "середні до середніх"

Відповідь на запитання, чому високопосадовці вдаються до подібних маніпулювань з ознаками махрової фальсифікації, очевидна – спокою не дає рекордний, за часи незалежності, приріст життєвого рівня громадян України, досягнутий у 2005 році.

Правда ж полягає в тому, що за повних 2-а роки свого першого пришестя в уряд, В.Ф.Янукович спромігся підвищити прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, лише на 16,69 грн., а уряд під керівництвом Ю.В.Тимошенко за 7 місяців 2005 року підняв цей соціальний стандарт на 47,31 грн. - втричі у порівнянні з "досягненням" уряду "Янукович–1".

"Коаліціянти" прагнуть нав’язати суспільству думку про безальтернативність політики наступу на життєвий рівень громадян, яку вони розпочали уже з перших днів свого урядування: на зміну тенденції підвищення індексу реальної заробітної плати з серпня 2006 року приходить тенденція її невпинного зниження (за серпень - 99,5%, за вересень – 99,3% та за жовтень – 97,6%). Однак це лише прелюдія до масштабної ломки соціальної спрямованості урядової політики, започаткованої в 2005 році. Бюджетом на 2007 рік уряд "Янукович-2" під лозунгом заміни "споживацької" моделі розвитку на "інноваційно-інвестиційну" запроваджує політику "замороження" заробітної плати, ініціюючи радикальний перерозподіл фінансових ресурсів із сфери споживання на користь прибутків олігархічних кланів.

У першому ряді "жертв" такої політики – особи, які втратили працездатність. Проголосованим 6 грудня 2006 року Законом "Про Державний бюджет України на 2007 рік" цей показник встановлено: з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 387 грн., з 1 жовтня - 395 грн. Приріст на кінець 2007 року у порівнянні з груднем 2006 року (366 грн.) - лише 29 грн., що складає (у показнику "грудень до грудня") 7,9%. При очікуваній інфляції на рівні 10,5%, яку визнають не лише експерти, а й сам уряд (див. аркуш 367, тому 2 підписаного В.Ф.Януковичем проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік") це обумовить істотне зниження прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, а також залежного від нього рівня мінімальної пенсії, що зачіпає інтереси понад 12 млн. українців. Масштаб зниження збільшує та обставина, що, на відміну від уряду Тимошенко, нинішній коаліційний уряд підвищує прожитковий мінімум не одразу з початку року (що було б логічним з огляду на специфіку перебігу інфляції у 2007 році, яка, в першу чергу, пов’язана з різким підвищенням цін та тарифів на комунальні послуги, пік яких прийдеться на січень-лютий 2007 року), а поступово протягом року. Внаслідок цього його середньомісячний рівень складе 387,5 грн., що обумовить приріст до грудня 2006 року лише 21,5 грн., або 5,9% - значно нижче найоптимістичніших урядових прогнозів інфляції на 2007 рік.

Під новий, 2007-й, рік для усіх жителів України парламентською коаліцією та урядом від олігархів підготовлено подарунок у вигляді "політики затягування пасків", приправленого безсоромною брехнею про неіснуючі "досягнення" у порівнянні з двома попередніми помаранчевими урядами.

Виникає питання: для розвитку кого і чого пенсіонери мають недотримувати свої копійки, і не мати можливість сито поїсти на старості років? Для розвитку бізнесу Ахметова, Януковича і Азарова?

Тому найкращим виходом є нові вибори – звичайний демократичний процес – які все розставлять на свої місця і покажуть справжнє ставлення народу до політичних сил.

Також вкрай важливим є ліквідація конституційної реформи, запровадженої Кучмою, Медведчуком і Морозом спеціально для ослаблення України як держави, та створення в країні внутрішніх конфліктів.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати