Закарпаття: Народ вимагає гімна! Народ знає, що хоче!

Узагалі-то, спочатку слід було провести районні огляди-конкурси обласного гімну. Аби вже із 13 фіналістів (яке символічне число!) відібрати прямо на сцені філармонії найвеличнішу пісню краю. Причому голосувати могли би не тільки глядачі у залі, але й пенсіонери, які у нас дуже люблять такі передачі. Таким чином Закарпаття могло би потрапити в історію вже не під назвою "Срібна Земля", яка вже набила оскомину, а значно сучасніше -- "Земля самообраного гімну". Або ще коротше -- "Терра гімнус".

А поки що пропонуємо варіант учителя-пенсіонера з Ликицар. Як пише дрібним почерком у своєму короткому листі Іван Петрович, він автор гімнів свого й усіх довколишніх сіл. Його варіант обласного гімну співається на мелодію улюбленої пісні "Верховино, мати моя" Михайла Машкіна, прощін би.  Пам’ятаєте "У трембітоньку заграю, заграю, загуду"?  Ми теж згадали і нам полюбилося. Тепер ходимо по редакції і насвистуємо. Спробуйте і ви!

ГІМНУС ЗАКАРПАТУС

Слова Івана Петровича
Музика майже народна

Де Карпатські полонини,
Бистрі річки й потічки,
Там зелена Верховина
Розквітає навіки!

Гей, смерічки й красні чічки,
Фрічки, пічки і Марічки!
Славим владу і народ!
Гей-гей, на повен рот!

Тут працює гуцул, бойко,
Лемко, мадяр і словак,
Циган, руський, жидик, німець,
Румун, волох і прийшляк.

Гей, ми разом тут живемо,
Мінеральну воду п’ємо.
Славим владу і народ!
Гей-гей, за сей курорт!

Закарпаття, краю милий,
Чом тебе я полюбив?
По грунях і по долинах
На колінах би сходив.

На Говерлі твердо встану,
І до Чопа аж загляну.
Славим владу і народ,
Гей-гей, за наш живот!
От!

Теги: конкурс, гімн, Михайло Машкін

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати