Підсумки півріччя для Закарпаття не надто втішні, але динаміка червня оптимістична

Про це йшлося наприкінці минулого тижня на колегії обласної адміністрації за результатами роботи у І півріччі.

Попри невеселі реалії, до яких призвела криза, у нас найменше в Україні збиткових підприємств, невисока злочинність, середня зарплата все ще зростає, а люди сумлінно платять за енергоносії. За цими показниками маємо 1–3 місця в державі.

Найбільше підкосили економічну ситуацію в регіоні підприємства з іноземними інвестиціями й замовленнями. Після скасування пільг для фірм, що працюють в СЕЗ і ТПР, обласна влада котрий рік просить: змініть законодавство щодо порядку оподаткування обладнання, яке не виробляється в Україні та завозиться на територію України для реалізації інвестиційних проектів; встановіть нульову ставку оподаткування на ту частку прибутку підприємств, яка реінвестується у власне виробництво; відновіть фінансування програм інноваційного розвитку; запровадьте спрощений і першочерговий порядок оформлення земельних відносин та погоджень на будівництво при реалізації інвестиційних проектів. На жаль, у Києві цього чути не хочуть.

Експорт за першу половину року зменшився на 42 %, імпортні постачання – на 61,6 %. Не вистачало роботи будівельникам – насамперед тому, що держава не давала грошей на капітальні видатки. Споруджували, ремонтували, переважно за обласні гроші – на капітальні видатки виділено 10,7 мільйонів. А через те, що держава не поспішає давати кошти на соціально-економічний розвиток, і до нового календарного, не кажучи вже про навчальний рік, діти можуть не сісти за парти у нових школах сіл Верхня Визниця Мукачівського району, Дротинці Виноградівського району, Негровець Міжгірського району, Сокирниця – Хустського, Мала Добронь – Ужгородського. У багатьох районах обсяги будівельних робіт впали наполовину, а у Великоберезнянському та Хустському склали лише 12 % та 19,2 % до такого ж періоду минулого року.

Проте закарпатці, як і завжди, не лінуються працювати на землі. Дякувати Богу, зернові та ранні овочі вродили – тому загалом у сільському гос­подарст­ві зниження невелике, а м’яса і яєць навіть побільшало.

Державний бюджет на Закарпатті не виконується, зате місцеві податки й збори перевиконуємо – на 106,3 %. Причому як плани з надходження плати за землю, так і з єдиного податку, податку з доходів фізичних осіб, тобто з наших із вами зарплат.

 Купували закарпатці цього рокуменше – на 12,3 %. Хоча ціни у нас зростають чи не найповільніше в Україні. Однак декому й купувати ніде – магазини переважно у містах, а в селах Берегівського, Великоберезнянського, Виноградівського, Міжгірського, Хустського, Рахівського районів торгової площі при нормі 328 м2 на тисячу жителів фактично є лише 139 "квадратів".

Знову, вочевидь, з настанням холодів біда буде тим нещасним, хто ще досі змушений користуватися централізованим теплопостачанням – комунальники проплатили за газ лише 36 %, тоді як у середньому в Україні цей показник – 78 %. Усі підприємства теплокомуненергетики Закарпаття боргують ДК "Газ України" 20,9 млн грн, з них 15,4 млн – борг КП "Уж-тепло". Винні комунальники й енергетикам – 83,3 % від усіх обласних боргів за електропостачання.

Зарплата в нас у галузях економіки в середньому становила 1637 гривень. І хоча це менше, ніж у середньому в Україні, та вона й у нинішніх кризових умовах зростає. На жаль, не всім нині зарплату платять: борг уже сягнув 16,4 мільйона гривень, зокрема, на економічно активних підприємствах – 12,1 млн. Кількість безробітних зросла на 4,7 %, проте у деяких районах, як, наприклад, Тячівському, аж на 11,7 %.

Багато фірм пішло на скорочення робочого часу, аби зовсім не втратити кадри, тому чимало закарпатців просто перечікують, коли і чим уся ця біда з кризою закінчиться. Несподіванкою виявилось оголошення (буквально днями), що припиняє роботу така потужна структура, як "Сведвуд Україна" у Великому Бичкові, яка виготовляла кухонні столи, клеєні щити, паливні брикети тощо.

Тому, підсумовуючи колегію, голова ОДА Олег Гаваші зазначив, що особливих тенденцій до поліпшення ситуації небагато, треба діяти в ручному режимі: "Хотів би, щоб кожен керівник підрозділу, управління облдержадміністрації, керівник району, сільський голова чітко визначився з пріоритетами, проаналізував виконання своїх завдань, використання коштів, а не кивав на світову кризу". Скажімо, багато районів взяли кредити на виплату відпускних, оздоровчих освітянам. Зрозуміло, насамперед подумали про людей, не залишили їх без копійки, але знову треба добряче розмислити, де гроші не просто позичити, а заробити. Наприклад, голова Міжгірської РДА Іван Роман розповів, що у них в районі "легалізували", тобто змусили платити податки, власників 125 заготівельних пунктів, а тепер працюють ще з 38 молокозаготівельними.

А Олег Гаваші закликав керівників місцевих органів влади допомогти шляховикам: подекуди для цього на рахунках накопичилося чимало грошей. Бо інакше втратимо і галузь, і ті ж дороги.

Та наскільки швидко і з якими втратами ми вийдемо з кризи, йшлося на колегії, залежатиме насамперед від консолідації всіх зусиль різних гілок центральної влади, ефективних управлінських рішень, бо в області всі керівники – від обласного рівня і до найменшого села – максимально використовують наявні можливості, проте, на жаль, від них далеко не все залежить.

Теги: Ужгород, колегія, підсумки півріччя, динаміка, бюджет, гроші, фінанси

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати