Отримавши повідомлення про самогубство, на місце події, окрім слідчо-оперативної групи, виїхали начальник Ужгородського МУ ГУМВС України в Закарпатській області підполковник міліції Віталій Шимоняк, його перший заступник підполковник міліції Сергій Вучкан, в.о. начальника карного розшуку капітан міліції Володимир Улинець та судмедексперт Ярослав Лукач. Із головного управління на допомогу колегам прибули начальник УКР ГУМВС полковник міліції Володимир Шелепець та його заступники Василь Мацо та Василь Лешко. Оглянувши тіло повішеника, оперативники версію самогубства відхилили відразу. На це було кілька причин. У лежачому положенні, як стверджував судмедексперт, ще нікому не вдавалося задушити себе власним ременем. Окрім цього, навколо тіла загиблого оперативники виявили сліди боротьби: зім’яту траву та зламані гілки на кущах. Зрештою, синці на тілі покійника свідчили: перед смертю його хтось жорстоко побив.
Особу загиблого міліціонери встановили за паспортом, який знайшли в його кишені. Це був 33-річний Михайло, житель одного із сіл гірського Великоберезнянського району. Але які справи привели його в обласний центр? Відповідь на це запитання ужгородські правоохоронці отримали майже відразу. Після цього, розслідування справи швидко зрушило з місця, і уже за кілька годин розшуковикам стало відоме ім’я ймовірного вбивці.
Як з’ясувалося, у Михайла в Ужгороді живе старша сестра. Напередодні він приїхав до неї, аби забрати гроші, які мати передала йому з-за кордону. Це були 12 купюр по 50 гривень. Михайло збирався виготовити закордонний паспорт і теж виїхати на заробітки. А ще, стверджувала сестра, брат мав при собі дорогий мобільний телефон. Увечері вона по ньому розмовляла з Михайлом, однак вранці на її дзвінок відповів хтось інший, навіть грубо послав подалі. З огляду на все це, а також на обставини загибелі чоловіка, на перший план випливла версія пограбування, замаскована під самогубство.
Аби повернутися додому в село, розмірковували оперативники, Михайло повинен був піти на автовокзал. Місце, де він загинув, теж знаходиться неподалік вокзалу. Тому, маючи фотографію загиблого, розшуковики вирішили один за одним обійти усі тамтешні магазини та кав’ярні. Невдовзі працівники одного з кафе впізнали-таки на фото вчорашнього клієнта. Він, як виявилося, напередодні гостився у них з іншим молодиком. Останнього працівники кав’ярні запам’ятали дуже добре, бо той був одягнений у все чорне, а волосся мав світле. Такий опис зовнішності збігався лише з портретом однієї особи у кримінальному "арсеналі" оперативників – 30-річного Віталія, уродженця Кіровоградщини. Чорне вбрання, так би мовити, було його "фішкою". За розбій, дві крадіжки та носіння і збут холодної зброї молодик встиг уже чотири рази побувати на лаві підсудних. Востаннє відбував покарання в Ужгороді. Після звільнення тут і залишився. Втім, те, що працівники кафе впізнали на фото другого клієнта, було лише непрямим доказом його причетності до скоєння вбивства Михайла. Найціннішу інформацію надала оперативникам одна з продавщиць, яка торгує на вулиці поблизу вокзалу. Віталій, як стало відомо, добре знає сина цієї пані. Та й сам він у неї часто купував харчі. Чи то похизуватися захотілося Віталію, чи у п’яного язик дуже розв’язався, однак він розповів жінці, нібито придушив і пограбував якогось хлопця, і той, мовляв: ще довго буде там лежати. Далі витягнув з кишені 12 п’ятдесятигривневих банкнот і попросив продавщицю обміняти на їх на дрібніші, аби не попався з ними. Ще й про дорогий телефон розповів, який встиг "скинути" таксисту.
Затримали Віталія під вечір в закинутому будинку, що навпроти будівельного магазину "Беркут". Підозрюваний під час затримання не пручався, однак зізнаватися у вбивстві Михайла довго не хотів. Врешті-решт таки "розколовся".
Зокрема, розповів, що у ганделику спершу пиячив сам. Потім до нього підсів Михайло і став його пригощати. "Крутий" телефон та чимала сума грошей, вочевидь, геть затьмарили розум Віталія. Добряче споївши пригощальника, Віталій потягнув його за будинку у кущі, став бити і вимагати, аби той віддав гроші. Сили були нерівні, Михайло дуже швидко "відключився". "Почистивши" його кишені, грабіжник зрозумів: коли Михайло отямиться, то обов’язково викаже його. Тож витягнув зі штанів чоловіка ремінь і задушив його, імітуючи самогубство.
Нині Віталій заарештований. Слідче відділення ужгородської міської міліції порушило проти нього кримінальну справу за статтею 115 ККУ "Навмисне вбивство". За цей злочин зловмиснику "світить" від 7 до 12 років позбавлення волі.