На Закарпатті триває винос в натуру природоохоронних об'єктів та видача охоронних зобов'язань

 -- Наразі з 453 природоохоронних об’єктів винесено в натуру межі 447, загальною площею 124,5 тис. га. Зокрема, щодо національного парку "Синевир" визначено зовнішні контури, але є проблеми з внутрішніми – люди не погоджуються визнати заповідними деякі ділянки, які здавна використовувались для сільськогосподарських робіт.

 Щоб вирішити це питання знайдено компроміс, узгоджений практично з усіма гілками влади і людьми – по верхній межі лісу і полонинах місцеві органи самоврядування вважають за можливе передати окремі території під охорону парку замість вилучених сільгоспугідь, сінокосів. Зараз працює наукова група, яка вивчає, чи вигідний з наукового погляду обмін кожної конкретної ділянки, чи запропоновані території не урбанізовані, чи можна там запровадити систему заходів відтворення або збереження природних ресурсів. Є також пропозиції від місцевих органів влади ряд територій передати під охорону національного парку.

 Інша проблема із Карпатським біосферним заповідником--  з 53,6 тис. га ще не винесено в натуру 21,6 тис. га. Причина – нестача на ці роботи державного фінансування.

 Всі інші об’єкти місцевого, загальнодержавного значення землекористувачі, місцеві органи влади, виконавчі структури, підприємства, установи, організації виносять в натуру за власні кошти. Так, наприклад, діє Мукачівська міська рада, наші лікарні, де, як відомо, майже скрізь є парки (згадаймо хоча б обласну лікарню – 0,7 га цінних насаджень).

 Проблеми маємо лише з 7 об’єктами. Більшість, на жаль, знаходяться в Ужгороді.

-- Очевидно, в Ужгороді така робота не проводиться з цілком конкретних причин?

  -- Так, візьмемо хоча б парк Горького, тепер називається "Підзамок", площею 4 га. Досі нам не надали ні картографічних матеріалів, ні рішення, кому його передано для охорони, а отже немає й охоронного зобов’язання. Матеріали про це направлено в  прокуратуру. Така ж ситуація і з липовою алеєю в Ужгороді -- єдиною на території Європи. Дві свердловини не винесені в натуру і не "легалізовані" в Боздоському парку, не встановлено їх межі, охоронні зони. Більшість сквериків, "зелених зон" обласного центру взагалі документально не оформлені як природоохоронні території і це дає можливість можновладцям зловживати, забудовувати їх на свій розсуд.

 Винесення об’єктів в натуру -- це чергова інвентаризація, але вже поглибленого змісту. При наявності геодезичних даних, бази єдиної системи, усі об’єкти вносяться в картографічний банк реєстру і тоді вже не можуть помилитися (тим більше допускати зловживання) ні земельними, ні архітектори, ні інші служби, які компетентні вирішувати питання відведення землі. Мета цих робіт одна: не допустити розбазарювання земель, зокрема тих, що становлять природоохоронну цінність.

 Для органів місцевої влади не дуже вигідно проводити такі роботи, бо відтак потрібно природні об’єкти хоча б оберігати, утримувати в належному стані. Хоча, наприклад, санаторій "Човен" у Свалявському районі з 5 до 6,1 га з власної ініціативи розширив природоохоронну територію щоб зберегти "зелену зону", замовив геодезичну зйомку. Так вчинило і керівництво санаторію "Карпати", де знаходиться унікальна пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Багато роботи зроблено у Мукачеві, проте є проблеми у Хусті – ніяк не спроможуться винести в натуру свою геологічну пам’ятку – Оголені скелі, напевно теж, як і в Ужгороді, доведеться звертатися до прокуратури.

 -- Ця робота, вочевидь, потребує чимало коштів?

 -- 70% територій та об’єктів природно-заповідного фонду знаходяться у віданні лісогосподарських підприємств. Вони і провели, ще рік тому, більшість заходів з винесення в натуру, адже співпрацюють з "Ліспроектом" -- державною спеціалізованою геодезичною структурою, яка повністю забезпечена  для таких робіт технічно, інструментально, документально. Складніша ситуація з місцевими органами самоврядування, бо їм справді треба вишукувати кошти. Але вони проводять інвентаризацію всіх земель, а саме чітко систематизувати всі природоохоронні об’єкти дуже важливо.

 Для цього у кожному районі працюють спеціальні комісії. Скажімо, на Мукачівщині, поблизу Синяка шукаємо сфагнове болото. За специфікою ґрунтового складу, рельєфу це своєрідний оазис унікальної флори і фауни, які іноді прирівнюються до тундрових, що не притаманно нашій області. Це ніби відбиток колишніх, невідомих нам епох, які пережило Закарпаття. Такі об’єкти дуже цікаві і для науки, і для пізнання нашої природи. Завершити роботи із реєстрації природоохоронних об’єктів за протокольним рішенням належало ще торік, але ми діємо дуже прискіпливо щоб не втратити жоден з них.

 -- А яка ситуація з природоохоронними зобов’язаннями?

 -- Крім  перерахованих проблемних об’єктів, є 52 (зальною площею близько 33 га), на які не виписано охоронні зобов’язання. Насамперед, за наполяганням або органів виконавчої влади, або землекористувачів, що їх площі менші.

 Оскільки раніше проводилися не геодезичні, а прості інструментальні проміри, ми, маючи нині на озброєнні сучасну "джі-пі-ес" систему, проводимо перевірку площ. Наразі є підтвердження на необхідності зменшення площ 12 об’єктів. Насамперед це водні свердловини – вони значаться як гідрологічні пам’ятки, мінеральні джерела, які традиційно, ще з 50-х років були затиснені будівлями. Деякі свердловини доведеться знімати з обліку. Зокрема такі, що в радянські часи робилися методом пошуково-експериментального буріння, прісні, яких потребувало сільське господарство, ферми. Є й свердловини питної води, в яких виявилось багато залізистих домішок. Трапляються й мінеральні джерела, які через різні фактори висохли, вичерпали свій ресурс. Того що немає – знімемо з реєстрів, але все треба детально вивчати.

 Охоронне зобов’язання, вибачте за тавтологію, але воно так і називається, тому що зобов’язує утримувати об’єкт в належному стані, зберігати його цілісність за призначенням, дбати про певну територію довкола -- охоронну зону. Головне – це забороняє "дерибанити", а відтак знищувати, на догоду чиїмось меркантильним інтересам, багатство нашого краю.

Теги: Ужгород, Синяк, "Синевир", природоохоронні зобов'язання, геодезичні координати, екологія

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати