Швейцарці розпочинають інвентаризацію закарпатських букових пралісів

Як повідомив заступник  директора з науково-дослідної та екологічно-освітньої роботи Карпатського біосферного заповідника Василь Покиньчереда, на території масиву в 10 тис. га планується закласти 350-400 пробних площ. Весь масив умовно розіб’ють  на  прямокутники площею 400х200 метрів, у кутах яких і будуть досліджувати всі параметри деревостану у радіусі 20 метрів. Місцезнаходження дослідних ділянок можна буде визначити лише за допомогою GPS-навігатора.

Наразі розпочалася пілотна стадія  проекту. У  заповідник приїхала група з п’яти швейцарських науковців, щоб  протягом місяця безпосередньо на місці  разом із працівниками заповідника   здійснити апробацію  методик  досліджень та остаточно вирішити всі  організаційні питання.

 
Основна частина проекту буде реалізовуватися наступного року, коли за допомогою українських та швейцарських студентів лісогосподарських навчальних закладів буде закладено і описано всі ці пробні площі. Внаслідок  такої  інвентаризації планують отримати детальну інформацію про кількість, розмір (висота, ширина), вік дерев, кількість відмерлої та лежачої деревини. У поле досліджень також  потраплять  і представники місцевої флори і фауни.  Такий моніторинг  має дати  повне уявлення про стан букового пралісу.

Подібні дослідження, але у менших розмірах, вже проводилися на території заповідника. Так, у 2001 р. в Угольському природоохоронному науково-дослідному відділенні в рамках міжнародного співробітництва Швейцарським інститутом було закладено 10-гектарну пробну площу, де проводяться моніторингові дослідження.

Довідка

Карпатський біосферний  заповідник створений у 1968 році для збереження та вивчення  природних комплексів українських Карпат. У 1992 році заповідник включений до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО, які належать до найцінніших екосистем Землі.

Сучасна територія  заповідника займає площу 53630 га і включає вісім ізольованих масивів: Чорногірський, Свидовецький, Марамоський, Кузійський, Угольсько-Широколужанський, "Долину нарцисів" та ботанічні заказники державного значення "Чорна Гора" та "Юліївська Гора".
Найбільшим масивом заповідника є Угольсько-Широколужанський (площа  10363 га), який розташований на південних схилах гірського хребта Красна і включає Угольське і Широколужанське заповідні лісництва. Цей масив знаходиться у басейнах Малої і Великої Угольки та Лужанки.
 
Найціннішим вважаєтьсяє Угольське заповідне лісництво (або по-теперішньому Угольське природоохоронне науково-дослідне відділення), де знаходяться єдині в Європі найбільші за площею букові праліси, в яких дерева досягають велетенських розмірів висотою біля 40 м, діаметром більше 1 м і віком 300 років. У 2007 році букові праліси заповідника у складі українсько-словацької номінації "Букові праліси Карпат" були включені до Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО.

В районах заповідного масиву можна зустріти виходи на поверхню юрських відкладень вапняків у вигляді скельних утворень, карстових печер, яких тут налічується понад тридцять. Серед них найбільша печера Карпат “Дружба” (протяжністю 1,5 км), де живе 8 червонокнижних видів кажанів, унікальна природна арка "Карстовий міст", печера “Молочний камінь”, де знайшли рештки поселення первісної людини віком понад 20 тисяч років.

Теги: швейцарський, буковий, праліс, біосферний, інвентаризація

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати