Сорок років катакомб. Науковці почали досліджувати підпільну діяльність Мукачівської греко-католицької єпархії

в Ужгородській духовній академії відбулася велична Архиєрейська Літургія, яку очолив Архиєпископ Циріл (Василь), Секретар Конгрегації для Східних Церков

У вітальному слові владика Мілан представив щойно закінчену картину "Перед вибором" семінариста Степана Сливки, на якій  метафорично передано трагедію греко-католицького духовенства Закарпаття. Як відомо, в совєтських концтаборах було ув’язнено 128 священиків.

Отець Яків Куліч з Риму розповів про релігійно-політичний стан Мукачівської греко-католицької єпархії до 1949 року на основі матеріалів Ватикану. Зокрема, нагадав про виступ 23 грудня 1945 року Папи Римського на захист українських греко-католиків. Натомість закордонні ЗМІ про репресії церкви на Західній Україні мовчали. Винятком є хіба стаття американського часопису "Нью-Йорк Таймс" за 17 березня 1946 року.   

Отець Даниїл Бендас зупинився на маловідомій досі сторінці із життя церкви – діяльність у підпіллі в 1949-1989 роках. Так, за цих сорок років на Закарпатті було таємно висвячено 82 священики та 4 єпископи. А Іван Маргітич навіть організував підпільну семінарію. Таємні богослужіння відбувалися у багатьох куточках краю, попри загрози викриття і репресії. Діяльність катакомбної церкви є мужньої сторінкою із життя церкви і щойно лише починається її справжнє дослідження.

Отець Василь Носа з Рахова розповів про долю чотирьох священиків із Тячівщини та Рахівщини, які під тиском підписали перехід до московського православ’я. Але згодом переосмислили свій вчинок і в подальшому перейшли до підпільної церкви. Таких серед греко-католицьких священиків було чимало. На конференції навіть розпалилася з цього приводу дискусія, як ставитися до таких "підписантів"? Вважати їх зрадниками чи навпаки – героями, які були активістами греко-католицького підпілля?

Виступив зі своїм словом і безпосередній учасник тогочасний подій 87-річний Йосип Штелиха, якого таємно висвячував єпископ Олександр Хіра.

Угорський дослідник Янко Дьєрдь змалював діяльність Гайдудорозької греко-католицької єпархії у 1949-1989 роках. Натомість декан теологічного факультету Пряшівського університету Петер Штурак розповів про парафії Мукачівської єпархії у Чехословаччині в період після 1949 року.  А отець Василь Зейкан поділився уроками і висновками поширення церковної схизми на Закарпатті у першій половині ХХ століття.

Наукова конференція була важлива з того огляду, що якщо раніше головна увага дослідників концентрувалася на репресіях, то тут вперше головний акцент був наданий на зворотній реакції церкви – активному підпіллі Мукачівської греко-католицької єпархії.

У суботу в Ужгородській духовній академії відбулася велична Архиєрейська Літургія, яку очолив Архиєпископ Циріл (Василь), Секретар Конгрегації для Східних Церков. Після Літургії до пам’ятника репресованому духовенству перед єпископською резиденцією відбувся хресний хід з мощами Блаженного священномученика Теодора Ромжі.

Того ж дня у храмі Перенесення мощей блаженного Теодора було відслужено Велику Вечірню з литією, а відтак розпочалися молитовні чування. Урочистості з приводу 60-річчя насильницької ліквідації греко-католицької Церкви на Закарпатті та 20-річчя виходу з підпілля завершилися у неділю, в день празника перенесення мощей Блаженного Теодора Ромжі.

Теги: Мукачівська -греко-католицька єпархія, підпілля, Теодор Ромжя, легалізація

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати