Головний лікар Ужгородської дезінфекційної станції Юрій Ухаль: "Попередити лептоспіроз можна лише провівши дератизацію..."

 — Пане Юрію, у зв’язку з розчищенням вул. Фединця, де вирував ринок, тільки й розмов у місті про велетенських пацюків, що добряче розплодилися під торговельними павільйончиками. Що робила дезінфекційна станція для знищення небезпечних гризунів?

— Дійсно, при демонтажі торгових будок стало видно, скільки різних нечистот, в тому числі пацюків, розвелося на місці ринку. До подібного ми були готові заздалегідь, крім того, про це просила й мерія. Тож вся ділянка колишнього ринку була опрацьована дератизаційними засобами, аби гризуни не розповсюдилися по місту. Тож поширена недоброзичливцями чутка про те, що Ужгород заїдять щурі, дійсності не відповідає.

— Як відомо, пацюки — основні розповсюджувачі такого небезпечного інфекційного захворювання, як лептоспіроз. Як у нас із цим захворюванням?

— Протягом останніх років епідемічна і епізоотична ситуація з лептоспірозу як в області, так і м. Ужгороді продовжує залишатися не дуже сприятливою. Так, за останні чотири роки та 9 місяців 2008 року в області зафіксовано 244 випадки захворювання на лептоспіроз, з них в Ужгороді — 32. Зокрема, минулого року в Ужгороді було вісім випадків лептоспірозу, чотири з них — смертельні.

— Гадаю, не зайве буде ще раз нагадати нашим читачам, про особливості цього захворювання...

— Слід знати, що лептоспіроз — смертельно небезпечне гостре інфекційне захворювання, яке є спільним як для людей, так і для тварин.

Взимку та у перехідний період року питання ураження лептоспірозом є вкрай актуальним. Адже джерелом інфікування стають мишоподібні гризуни, які у прохолодну пору року населяють наші помешкання й господарські будівлі. Виділяючи лептоспіри із сечею, гризуни забруднюють воду й харчові продукти.

При порушенні правил особистої гігієни — вживанні води з випадкових водоймищ, споживанні немитих овочів і фруктів тощо — людина легко може підхопити лептоспіроз. Із зовнішнього середовища збудник інфекції потрапляє до організму людини через укуси пацюків й інших гризунів, подряпини на тілі та слизову оболонку ротової порожнини і шлунково-кишковий тракт. Тому ризик захворюваності переслідує людей, котрі ведуть домашнє господарство, тримають домашніх тварин, тих, хто захоплюється рибальством та мисливством.Якщо хворий вчасно не звернеться за медичною допомогою, то це може призвести до трагедії. Смертність від лептоспірозу складає 30 — 40 відсотків від загальної кількості інфікованих.
Хвороба дає про себе знати досить швидко і гостро. У перші ж години ураження температура тіла може сягнути 40 градусів. Людина стає млявою, розпочинається ломота в тілі, біль у спині, нудота, блювота. Насамперед, уражаються печінка, нирки й серце. Необачним хворим варто знати і пам’ятати, що самолікування у випадку лептоспірозу безрезультатне. На жаль, інколи (при так званих блискавичних формах лептоспірозу) у боротьбі з цією недугою безсила навіть медицина.

— Як можна попередити лептоспіроз і чи проводяться профілактичні заходи?

— Попередити це смертельно небезпечне захворювання можна лише завдяки знищенню його джерела — гризунів і за умови суворого дотримання правил особистої гігієни.

У місті та районі діє комплексний план боротьби із лептоспірозом. Щоправда, часом він виконується формально. Хоча санепідемстанція постійно нагадує керівникам підприємств, установ, організацій різних форм власності про необхідність негайного приведення підпорядкованих їм об’єктів до належного санітарного стану.

 Однак через відсутність цільового фінансування у бюджетних закладах повнота охоплення систематичними дератизаційними заходами далека від стовідсоткової. Виконання як планової систематичної, так і суцільної дератизації без належного фінансування не можливе, оскільки відділ профілактичної дезінфекції перебуває на спецкоштах, бюджетне фінансування вказаного відділу не передбачене.

 — Що ж, з дератизацією все зрозуміло, тепер давайте поговоримо про дезінсекцію, тобто знищення комах. Зокрема тих, що найбільше дошкуляють людині — комарів, кліщів, клопів, тарганів...

— Після того як стало відомо, що численні представники класу комах та членистоногих (до яких належать кліщі), беруть участь у перенесенні збудників інфекційних хвороб, термін дезінсекція стали використовувати в широкому розумінні, як захід, спрямований на звільнення людей, приміщень, ділянок природи від цих шкідливих комах. Звичайно, дезінсекція — це не повне знищення даного виду, бо в природі цього практично досягти не можливо, а доведення чисельності популяції до безпечного в санітарно-епідеміологічному відношенні рівня.

Кожен вид комах є переносником певного виду інфекції, приміром, комарі — малярії, туляремії та вірусних інфекцій, а воші є переносниками збудників висипного тифу, волинської лихоманки, зворотного тифу. Такі ж членистоногі, як постільні клопи, таргани, мурашки створюють антисанітарні умови в помешканнях людей. Тому знищувати таких комах та членистоногих, безсумнівно, потрібно. Найефективнішим методом при цьому є хімічний, тобто застосування отрут — інсектицидів.

— За кордоном, приміром, в Угорщині, біля житлових масивів проводиться масове винищення комарів. Щось я не чула, аби подібне проводилося у нас...

— У нас таке теж можна провести, але повного і тривалого ефекту воно не дасть. Причина в тому, що у нас майже в кожному багатоповерховому будинку вологі підвали, а це дуже сприяє поширенню й розплідненню комарів. От якби всі підвали були сухі, поблизу будинків не було заболочених місць, прибудинкові території й скверики добре провітрювалися, а не щільно заростали кущами і деревами, тоді від комарів можна було б позбутися.

 — Ви згадували про те, що воші є переносниками певних інфекцій. Невже й нині педикульоз є поширеним явищем?

— На жаль, так. Крім того, що педикульоз є соціальною проблемою, завошивленість — це й епідеміологічне лихо. Воші є переносниками висипного тифу та хвороби Бриля, що періодично фіксується на території області, тому в організованих та дитячих колективах регулярно проводяться рейди-огляди.
Крім того, невдовзі при дезінфекційній станції запрацює новий санітарний пропускник з дезкамерним відділенням. Велика заслуга в цьому мерії міста, за кошти якої і було його відбудовано. У санітарному пропускнику проводиться санітарна обробка завошивлених та контактних осіб із осередків педикульозу, а також осіб без постійного місця проживання. Важлива роль санітарному пропускнику відводиться щодо профілактики інших заразних хвороб, зокрема корости та грибкових захворювань. У дезкамерному ж відділенні мають оброблятися речі з осередків інфекційних захворювань, як-от кишкові інфекції, вірусні гепатити, туберкульоз, менінгококова інфекція, короста тощо.

— Наостанку, що б ви порадили нашим читачам стосовно дотримання санітарних правил, аби вберегтися від небезпечних інфекцій?

— Наполегливо рекомендую також мешканцям міста і району провести заходи щодо знищення мишей і пацюків, застосувавши для цього усі відомі їм методи боротьби. Пам’ятаймо, що тільки комплексний підхід до виконання профілактичних заходів у боротьбі з лептоспірозом врятує нас і наших рідних від цієї небезпечної недуги!

До речі, Ужгородська дезінфікаційна станція надає платні послуги з дератизації, дезінсекції та дезінфекції. Нами обробляються всі категорії об’єктів Ужгорода та області. Гарантуємо високу якість робіт при мінімумі шкідливих факторів для людини і домашніх тварин — і при цьому низькі й доступні ціни. Звертайтеся за адресою: вул. Грибоєдова, 20, тел. 64-07-10.

Цікаві факти
Лікування та реабілітація одного хворого на лептоспіроз обходиться в 6 тисяч гривень.
У середньому в населеному пункті на 1 тис. кв. м. припадає один сірий пацюк.
За день пацюк з’їдає приблизно 60 г продуктів, десять пацюків за рік з’їдають близько 220 кг продуктів.

Теги: Ужгород, лептоспіроз, дезінфекційний, щур, дератизація

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати