ЗВІДКИ АПАТІЯ?
Через те, що зупинилися наші заводи й фабрики, зійшла на ніщо економіка України. Всіх годують химерою, що можна враз розбагатіти, якщо вдало включишся в лотерею, відвідаєш найбільше в місті "просунуте" казино з п'ятьма останніми доларами в загашнику, подаси документи на конкурс щодо здобуття "Зеленої карти" на проживання у самих США.Тому й робити перехотілося нашому люду. Ліпше вже горизонтальне положення тіла для роботи в сексуальному бізнесі сонячної Італії, ніж за копійки фасувати картоплю та цибулю в супермаркеті. Недарма ж замість продуктивної праці на благо Вітчизни пропало стільки душ за гральними автоматами та іншими ігровими заморочками, що нищать людську душу, не залишаючи по ній навіть попелу.
Загальний дохід грального бізнесу в Україні оцінювався в шість мільярдів доларів на рік. Якщо не враховувати не менших "тіньових" прибутків. От і нещодавно на прес-конференції в ОДА начальник управління економіки Віктор Погорєлов зазначав: "Люди стурбовані розгалуженням грального бізнесу. В погоні за примарним успіхом гинуть душі наших дітей. І криза в країні, вважаю, від безладу, повсюдного порушення правил комерційної діяльності... Гральні заклади не витримують ніякої критики. Після ліцензування їх у нашому краї додалося 400 "нових" закладів, які до того працювали в "тіні". Деякі межували з дитячими закладами, школами, лікарнями. Хоча норми, які передбачають відстань гральних закладів від таких установ - не менше 150 метрів, ніхто не відміняв. За порушення правил протипожежної безпеки МНС зупинило ще 35 об'єктів. Від ігрового "чаду", як бачимо, можна і згоріти в прямому сенсі цього слова".
Не дивно, що найбільший платник податків в області, завод "Єврокар", прозвітував про спад виробництва на... 92%. Адже при загальному занепаді моралі, а звідси й економіки нашої занепалої держави, продавалося два авто на місяць. А за ринкових відносин ніхто на склад працювати не збирається. А коли кризовий небосхил проясниться - ще неясно. Де взятися надії на ліпше? Тільки й залишається йти в неопломбований салон гральних блимаючих потвор і просаджувати копійки, виручені на якійсь випадковій нікчемній оборудці.
КРИЗОВІ "КРЕЙЗІ"
Люди мучаться заздрістю, але втратили всяку ініціативність щодо примноження власного благополуччя, чим треба перейматися щодня, щогодини. Ніхто не хоче взятися першим за прибирання занедбаного під'їзду, прибудинкової території, берега річки, занехаяного потічка тощо. Пам'ятаю з минулорічної практики, яку велику бучу підняли мешканці будинку на Минайській, 27. Ратушняк, мовляв, остаточно знахабнів і віддав "за бабки" комусь зі сфери бізнесу улюблений дитячий майданчик, що ззаду будинку.
Проходив я там нещодавно. Дитячий майданчик, який усе-таки відвоювали, був видовищем не для осіб зі слабкими нервами. В таких місцинах в американських фільмах на людей, починаючи з раннього
вечора, нападають вампіри. І живим не лишається ніхто. Люди добрі, та що ж ви на того мера так жваво скакали, а коли справа дійшла до того, що треба засукати рукави і привести майданчик у цілковитий порядок із допомогою своєї енергії і мінімальних коштів, які запросто можна зібрати з жильців через ініціативний комітет, - то "бобик здох"?! Ганьба! Співчуваю вашим дітям, яких ви плануєте вигулювати і виховувати на цьому місці.
У колишньому гуртожитку заводу "Електродвигун", що на вул.Паризької Комуни, кімнати приватизовані, але серця не егоїстично індивідуалістичні, а - живі, сповнені прагненням до загального добра, що виражається у створенні приємних зручностей для себе своїми силами. Ці люди організували прибирання сміття, пильно слідкують за чистотою території. Біля будинку розбили квітники, поставили лавиці. Зробили гарний волейбольний майданчик, де вечорами проходять веселі й запальні турніри.
Оце видно на конкретному прикладі, що подолати кризу можна. Це долання буде нам "по зубах", коли проти неї буде кожен українець, а не тільки Арсеній Яценюк, одержимий передвиборним ажіотажем і установками на майбутній успіх.