Понад сто тисяч закарпатців стали жертвами Другої Світової війни

За офіційними даними, в нашій області жертвами Другої світової війни стало понад 100 тисяч громадян. В їх числі передусім необхідно назвати борців, які в 1939 році боронили новонароджену державу Карпатську Україну від угорсько-гортіївської навали і полягли смертю хоробрих. У жорстоких умовах фашистського поневолення багато патріотів стали учасниками Руху опору - билися з окупантами у підпіллі та партизанських загонах. Близько 2-х тисяч закарпатців загинуло на фронтах Другої світової війни у складі підрозділів 1-го Чехословацького армійського корпусу та інших іноземних військових з'єднань країн антигітлерівської коаліції. Після визволення Закарпаття від фашистської окупації 20200 наших земляків добровільно вступило в лави Червоної Армії. З них не повернувся з радянсько-німецького фронту додому (загинув у бою, помер од ран у шпиталі, пропав безвісти) кожний четвертий. Імена всіх борців-антифашистів - усього близько 10 000 — увічнено на сторінках двох томів обласної Книги Пам'яті, що вийшли друком у 1995-1998 роках.

Чимало закарпатців загинуло (пропало безвісти) на радянсько-німецькому фронті у складі угорської армії, померло в таборах військовополонених від хвороб і важких умов, загинуло внаслідок бойових дій.

Та найбільші людські втрати зазнало цивільне населення. За даними редколегії обласної Книги Пам'яті, в фашистських таборах смерті, в ході каральних акцій німецько-угорських загарбників загинуло понад 95 тисяч мирних жителів.
Обласна редколегія і редакторський склад регіонального відділення Пошуково-видавничого агентства "Книга Пам'яті України" вже майже два десятиліття ретельно шукають і оприлюднюють на сторінках історико-меморіальних серіалів "Книга Пам'яті України. Закарпатська область" і "Книга Скорботи України. Закарпатська область" імена закарпатців, котрі стали жертвами війни. Серіали видаються на виконання указів Президента України і відповідних розпоряджень обласної державної адміністрації за рахунок обласного бюджету.
Цими днями у Всеукраїнському державному багатопрофіль-ному ордена Дружби народів видавництві "Карпати" (м.Ужгород) у світ вийшов 7-й - останній основний -том серіалу обласної Книги Скорботи. Наклад видання (1000 примірників) виготовлено на високому поліграфічному рівні в друкарні ужгородського ТОВ "Спектраль".

У томі увічнено пам'ять понад 10200 уродженців (мешканців) двох районів - Ужгородського і Хустського. На його сторінках -найбільше єврейських прізвищ. Як відомо, навесні 1944 року, за наказом окупаційної влади, все єврейське населення нашого краю - від немовлят до старих бабусь - було загнано у нашвидкуруч улаштовані гетто, звідки бранців ешелонами відправляли у гітлерівські табори смерті, головним чином, в Освенцім. Так, у 7-му томі зазначено, що вісімдесятичотирирічний Маєр Лебович з с Велика Добронь Ужгородського району загинув у цьому концтаборі в 1944 році. Така ж доля випала'і односельцям Лайошу Адлеру, 1895 року народження, та його дочці Луїзі Адлер, 1923 року народження, сорокарічній Гізеллі Беркович і тридцятирічному Йозефу Берковичу, восьмирічній Едіт Краус і вісімдесятитрирічній Естер Лебович. В Освенцімі були вбиті й брати Шмуел Беньямінович Закс, 1883 року народження, і Самуел Беньямінович Закс, 1874 року народження, - уродженці с. Велятино Хустського району.

У 7-му томі увічнено чимало й українських та угорських імен і прізвищ. Українці Іван Глюдзик, Василь Присташ, Андрій Цоцко і Федір Яночко із с Анталовці, що на Ужгородщині, в роки війни були мобілізовані до угорської армії й пропали безвісти. А їхній односелець угорець Вінце Яворський загинув на фронті як вояк угорської армії 23 квітня 1944 року. Загинули в боях на р. Дон (Росія), в складі угорської армії Василь Голяк, 1905 року народження, і Михайло Лемко, 1908 року народження, з с Бороняво Хустського району. А їхні односельчани брати Йосип Юрійович та Михайло Юрійович Клованичі були мобілізовані до угорської армії, але загинули не на фронті, а в фашистському таборі в м. Тімішоара (Румунія) в 1943 році.

Подібні сумні відомості можна прочитати майже по кожному населеному пункту.
Відомо, що після визволення Закарпаття від фашистських окупантів, за постановою військової ради 4-го Українського фронту №0036 від 13 листопада 1944 року, всі військовозобов'язані чоловіки віком од 18 до 50 років угорської та німецької національностей були інтерновані й фактично потрапили
в табори військовополонених, їх направили на роботи по відновленню зруйнованих у ході бойових дій залізниць і мостів, також промислових підприємств й інших народногосподарських об'єктів, що були висаджені в повітря фашистами при відступі під ударами Червоної Армії. Чимало з цих людей додому не повернулися - померли в таборах від хвороб і виснажливої праці. Так, Емерих Клацик, Емерих й Іштван Ковачі, Вінце Молнар та Іван Надь із с Великі Геївці Ужгородського району померли в таборі військовополонених у м. Самбір Львівської області; їхні односельчани Людвіг Молнар і Ференц Шімон зустріли свій останній день у м. Макіївка Донецької області, де працювали на відновленні вугільних шахт. Калман Демеш і Йожеф Докуш із с. Мала Добронь цього ж району померли в таборі у м. Орша (Білорусь) у січні 1945 p., а Гашпар Данч - у таборі в білоруському місті Борисов. І таких прикладів можна навести багато.

У підсумку на сторінках двотомника "Книга Пам'яті України. Закарпатська область" і семи томів серіалу "Книга Скорботи України. Закарпатська область" увічнено імена більше 85 тисяч громадян Закарпаття.

Та попри те, що в цих виданнях уже оприлюднено відомості по всіх містах і районах області, пошуково-дослідницька робота триває. До випуску в світ готуються 8-й і 9-й (додаткові) томи серіалу. Отже, в їх створенні може взяти участь будь-який громадянин. Відомості про близьких, сусідів, знайомих, життя яких забрала Друга світова війна й імена яких ще не занесені на сторінки обласних Книги Пам'яті й Книги Скорботи, прохання повідомляти редколегії телефоном в Ужгороді 3-31-40.
Ніхто не має бути забутим!

Борис Гвардіонов,
відповідальний секретар обласної редколегії Книги Пам'яті України

Теги: Ужгород, Книга пам’яті, жертви війни, Гітлер, Сталін, СРСР, військовополонені, цивільне населення, Друга Світова

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати