Закарпатці переймали в Угорщині досвід водогосподарського розвитку для збереження природних цінностей та розвитку сільcького господарства

Як повідомили "Закарпаття online" в Закарпатському облводгоспі, семінар переслідував мету - обмін досвідом з питань водогосподарського розвитку для підтримки збереження природних цінностей та розвитку сільcькогосподарського виробництва, особливостей прав власності і відведення земель під будівництво гідротехнічних об`єктів.

До складу української делегації увійшли експерти проекту Закарпатського облводгоспу, Ужгородського і Берегівського міжрайонного управління, Закарпатського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості грунтів і якості продукції (центр "Облдержродючість") і Міжвідомчої науково-дослідної лабораторії охорони природних екосистем УжНУ під керівництвом головного інженера облводгоспу, керівника проекту Олега Кисіля.

Від Угорщини учасниками заходу були спеціалісти Верхнє-Тисайської дирекції охорони довкілля і водних справ з міста Ніредьгаза, представники екологічної інспекції природоохоронного регіону Сотмар-Берег, органу місцевого самоврядування громади села Чарода та керівник районного офісу "Господарник села" Міністерства сільського господарства і земельних справ Угорщини.

Головував Дойко Іштван, технічний директор Верхнє-Тисайської дирекції.

Семінар складався з двох частин: теоретичної та практичної.

Під час теоретичної частини учасники ознайомилися з діяльністю органів місцевого самоврядування, в тому числі з заходами з попередження паводків і під час захисту від шкідливої дії води, заходами із збереження природоохоронних цінностей регіону Берег і проектами захисту довкілля, з порядком проведення водогосподарських заходів на природоохоронних територіях, системою підтримки сільськогосподарського виробника в умовах членства в ЄС та функціями розгалуженої навчально-консультаційної мережі аграрників "Господарник села", а також прописаної законодавством Угорщини процедурою відчуження сільськогосподарських земель під гідротехнічні споруди.

Під час польових оглядів учасники побували на місцях, де реалізовані заходи з вищенаведених напрямків: обводнення стариць, низинних місць для забезпечення водними ресурсами сільськогосподарників (стариця Головань, канали Макоча, Сипа), заходи з обводнення - будівництво шлюзів, колодців, порогів для відновлення природного середовища існування водної живності (озера Жід, Баб, ділянки каналу Чаронда ) і досягнення біорізноманітності видів, разом з тим досягаються і рекреаційно-туристичні цілі. Слід сказати, що багато об'єктів було реалізовано нашими сусідами в рамках виконання проектів LIFE Програми ЄС.

Передача угорськими партнерами власного досвіду у питаннях збереження біотопів є тією практичною допомогою, якої потребує Закарпаття на шляху створення нових об'єктів природно-заповідного фонду.

Проїхавши ділянками дамб з асфальтовим покриттям, учасники пересвідчилися у позитивах технології будівництва цих захисних споруд з подвійною функцією. Це додатковий і більш зручний шлях для транспортування захисних матеріалів під час проходження паводків, і приваблива зелена траса для туристичних цілей в "мирний" час у формі пішохідних чи велосипедних маршрутів.

У програму семінару було закладено водниками сусідніх областей і події минулого. Як відомо, незважаючи на прийняті Угорщиною заходи в березні 2001 року, води, переповненого каналу Чаронда з Тарпівського прориву дамби р.Тиса, низинними місцями і старицями затопили прикордонну територію України. Отож, група експертів побувала на місцях перших переливів на українську територію через ліс Тисокеречень в районі сіл Лоня (Угорщина) і Горонглаб (Україна), де ще й зараз видно залишки тимчасових дам, зведених угорською стороною. Зараз ці стариці закриті шлюзами.

Про досягнення наших сусідів на території регіону Берег у реалізації ландшафтного господарства, тобто такого яке відповідає природним особливостям краю, почули не тільки у доповіді, але й бачили у регіоні отари овець, розведення яких рекомендується у країні на землях, де є великий ризик затоплення. Потрібно відмітити, що в Угорщині випасанням овець, досягають також зняття трав'янистої рослинності з водозахисних дамб.

Також учасники мали нагоду ознайомилися з дослідними плантаціями вирощування "енергетичної" верби Верхньо-Тисайської дирекції охорони довкілля і водних справ. Висаджені рядками саджанці щороку восени або взимку зрізуватимуть за допомогою спеціальної техніки та пресуватимуть у брикети, як опалювальний матеріал.

Взагалі, захід надав можливість українським експертам проекту ознайомитися з особливостями інтегрованого управління водним і ландшафтним господарством на угорській частині Берегівської польдерної системи, з результатами співпраці водогосподарників, екологів і місцевої влади. Цей досвід знайде своє відображення у пропозиціях з сільськогосподарських, екологічних і туристично-рекреаційних досліджень робочої групи на завершальному етапі проекту.

Теги: семінар, транскордонний, польдерний, Берегівський, гідротехнічний

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати