Микола 2024-09-13 / 16:08:05
Таємниці України. Які головні чинники формування українського минулого?
«ТРАДИЦІЇ ХАРАКТЕРНИКІВ» (Збірка статей з видання «Братство Богуна», №2-№35). Статті про характерництво, Івана Богуна, минуле України, праукраїнське докириличне письмо, праукраїнські держави, основи давнього православного світогляду, рахмано-характерницькі традиції, віру характерників, їх світорозуміння, бачення майбутнього. Завантажити збірку статей можна тут -
https://drive.google.com/file/d/11dSkj1mGRNM-Q-uprYMqax_T2c0vuawh/view?usp=drive_link
obzor 2018-09-06 / 21:19:29
Є.Приходько в книзі « Історія України» пише наступне: назва "Країна", "Вкраїна" й "Україна" походить від слів "країна – вкраїна – україна" так само, як од слова "поле" утворилася назва "Поле" і для населення "Поляни". Всі три назви "Країна – Вкраїна – Україна" у вжитку є синонімами, а Вкраїна і Україна в літопису і в живій мові є ще й одним словом у двох формах. Таким чином, усі три слова й назви, як і форми їх, одного слов'янського походження. Вони мають один спільний корінь, що є старослов'янське слово "кра".
У старій київській мові, як живий, так і літературний, вживається народні слова: краяти, усікнути, обрубити, урізати, утяти, а також – старослов'янського слова "кра" – одрізок, одрізаний шматок землі, вкраяний окремий шмат землі, уділ, самостійна земля.
У старій київській мові, як розмовній, так і літературній, прослідковуєм вживання народних слів: краяти, усякнути, обрубити, урізати, утяти, а також – старослов'янською слова "КРА" – одрізок, одрізаний шматок землі, вкраяний окремий шмат землі, уділ, самостійна відрізана земля. Слово "кра" зустрічається в староруських пам'ятках, наприклад в Літопису. Це доказує, що в руській літературній мові ХІ ст. воно було добре відомим: "краяти" – відрізати, українською "краяти" і "кравець", російською – "кроить" (резать), і словінське krajat з тим самим значенням вказує на спільно слов'янське вживання слова. Ми до цього додамо, що і в чеській мові того ж самого значення слово krajeti – краяти різати, звідси kraj – край, страна, krajina – страна, окрема земля", тобто окрема відрізана (віддалена) територія від центру (ред.-обзор).Такій же думці притримуються К. Гуслистий, її приймають сучасники М. Котляр, С. Майборода та ін. Цього погляду дотримувався провідний український емігрантський історик, іноземний академік НАН України Омелян Прицак та інші закордонні науковці.
obzor 2018-09-06 / 20:11:32
В. Багринець «Що в імені твоїм, Україно?» пише: «Наші далекі предки називалися уктріянами, тобто укими, ученими триянами — троянами. Протягом тисячоліть етнонім зазнавав змін і набував форми українці. Видозмінювався і хоронім, який остаточно утвердився у формі Україна».
Таку та подібні вигадані теорії про ніколи неіснувавших укрів заперечують О. Братко-Кутинський,.П. П. Толочко та інші науковці. П. П. Толочко «Від Русі до України» стверджує: «Іноді говорять, що ця назва має у своїй основі давній етнонім й походить від імені племен укрів, укранів, яке з найдавніших часів мешкало на середньому Подніпров’ї. Проте це думка не підтверджена, оскільки писемні джерела не мають будь-яких свідчень про міфічне українське плем’я або народ, назва якого хоча б віддалено перегукувалась з назвою «Україна».
О. Братко-Кутинський «Феномен України» пише: «Деякі дослідники намагаються довести, що серед давніх арійців існував загадковий народ укрів, який нібито й заснував свою державу Україну. Кілька років автор витратив на пошук згадок про цих укрів у міфології, історичних документах, мовознавстві, але безуспішно... Довелось визнати, що історія укрів реально існує лише в гіпотезах їхніх прихильників. До того ж муляли запитання: «в який спосіб від назви «укра» утворилась не «Укрія», а «Україна»? Ні, не фантомні укри дали нам цю назву!».
обзор 2015-08-14 / 23:38:17
У Ігоря було п'ять синів і дочка. Старший син - Володимир, що брав участь в поході 1185 року, потрапив у полон разом з батьком, дядьком і двоюрідним братом. Одружився у половців на дочці хана Кончака (на Русь повернувся в 1187 році з дружиною і " дитятей"). Ще три сини Ігор загинули на початку XIII століття у боротьбі за володіння Галичем. Дочку Ігоря у шлюбі з 1190 року за Давидом Олеговичем Чернігівським і доводилася своєму свекру (Олегу Святославовичу, не плутати з Олегом Гориславовичем!!!) троюрідною сестрою, тобто порушення Святого Писання. І на цьому рід Рюриковичей-Юрійовичей по цій лінії переривається.
обзор 2015-08-14 / 23:37:37
А зараз звернемося до Новгород-Сіверського князя Ігоря Святославовича. у Ігоря половецька кров мала подвійне підживлення, оскільки він був правнуком половецького хана Осолука (дід Олег Святославович "Гориславович" був одружений на дочці хана Осолука) і онуком половецького хана Аепы ( батько Святослав Олегович одружений на дочці хана Аепы, яка доводилася рідною сестрою першої дружині половчанки Юрія Довгорукого). Знаменита по "Слову о Полку Игореве" Ярославна (справжнє ім'я Ефросиния) була по батькові дочкою Ярослава " Осмомисла", який доводився своєму зятеві -Игорю племінником в п'ятому поколінні ( батько князь Володимирко Володаревич і Ігор Святославович - четвероюрідні брати), а по матері онукою Юрія Довгорукого і племінницею своєму чоловікові в четвертому поколінні (мати Ярославни-Ольга Юріївна і чоловік Ярославни -Игор Святославович четвероюрідні брат та сестра).
обзор 2015-08-14 / 23:36:12
Розглянемо вищесказане, на прикладі, теж самого Володимира Глібовича "Переяславського" та четвероюродного брата його батька (Гліба Юрійовича) - Новгород-Сиверского князя Ігоря Святославовича, відомого по стародавньому літопісу "Слово о полку Игореве". Що їх усіх об'єднує ? Не тільки, що вони були далекими родичами. Річ у тому, що дід Владимира Глібовича, шостий син Владимира "Мономаха" Юрій Володимирович "Долгорукий" був одружений двічі. Першою дружиною його стала іновірка - дочка половецького хана Аепы, порушення Святого Писання, тобто Володимир Переяславський був онуком половчанки в другому поколінні. Мало того Володимир Глібович був одружений на дочці чернігівського князя Ярослава Всеволодовича Забаве (шлюб був поміщений в 1179 рік в Переяславле), яка доводилася йому четвероюродной сестрою, тобто порушення Святого Писання і яка сама була правнучкою дочки половецького хана Осолука, тобто порушення Святого Писання і князя Олега Святославовича " Гориславовича" (онука Ярослава Мудрого). І далі рід Рюриковичей-Юрьевичей по цій лінії уривається.
обзор 2015-08-14 / 23:33:14
Згадаємо, яка вічна кара осягнула за гріхи народ Ізраїлю і як сказано про це у Святому Писанні: «Пошлет на тебя Господь народ издалека, от края земли; как орел налетит народ, которого языка ты не разумеешь. Народ наглый, который не уважит старца и не пощадит юноши. И будет он есть плод скота твоего и плод земли твоей, доколе не разорит тебя, так что не оставит тебе ни хлеба, ни вина, ни елея, ни плода волов твоих, ни плода овец твоих, доколе не погубит тебя. И будет теснить тебя во всех жилищах твоих, доколе во всей земле твоей не разрушит высоких и крепких стен твоих, на которые ты надеешься; и будет теснить тебя во всех жилищах твоих, во всей земле твоей, которую Господь Бог твой дал тебе…» http://bible.optina.ru/old:vtor:28:start (Ветхий Завет. Пятая книга Моисеева. Второзаконие. Глава 28,стих 49-52)
обзор 2015-08-14 / 23:32:01
На жаль, сприяло цьому і рішення Православного Констатинопольського собору 1166 року, який дозволив брак у кровній спорідненості з вісьмої ступені спорідненості (тобто четвероюрідні брат з сестрою, наприклад, могли одружитися). Як наслідок, на 30-40 роки XIII століття ( на період життя третього і четвертого поколінь нащадків Рюриковичів, тобто від моменту гріха предка до часу набуття кари нащадками) і прийшла кара небесна на землю Русі у вигляді Монгольської Орди з Тартарии (країни-темряви).
обзор 2015-08-14 / 23:30:45
Крім того, ДРУГИЙ ОСНОВНИЙ ГРІХ - це одруження знатних князів русичев на дочках язичницьких і мусульманських племен ( аланів, печенігів, чорних клубоков, половців, волзьких булгар і монголів), що призводило до того, що князівський рід поступово вимирав. Відкриваємо Святе Писання: « Не вступай в союз с жителями той земли, чтобы, когда они будут блудодействовать вслед богов своих и приносить жертвы богам своим, не пригласили и тебя, и ты не вкусил бы жертвы их. И не бери из дочерей их жен сынам своим, дабы дочери их, блудодействуя вслед богов своих, не ввели и сынов твоих в блужение вслед богов своих. http://bible.optina.ru/old:ish:34:16 (Ветхий Завет. Вторая книга Моисеева. Исход. Глава 34,стих 15-16).
обзор 2015-08-14 / 23:28:38
Це озвучено не лише Церквою, але і підтверджено генетикою. Адже саме при таких зв'язках між полами, у переважній чисельності випадків, у народженого потомства спостерігаються різні вади розвитку, оскільки між ними відсутня генетична сумісність, що призводить до загибелі роду і нащадків.
обзор 2015-08-14 / 23:27:46
Основні гріхи, які не дотримувалися Рюриковичі і їх нащадки - це, ПО-ПЕРШЕ, кровозмішення родинних зв'язків, тобто брак близьких родичів, який суперечить Божим заповідям. Біблія забороняє кровозмішення. Як говорить Святе Писання: ”Никто ни к какой родственнице по плоти не должен приближаться с тем, чтобы открыть наготу. Я Господь”. http://bible.optina.ru/old:lev:18:start (Ветхий Завет. Третья книга Моисеева. Левит. Глава 18,стих 6). Суворо засуджує кровозмішення і Новий Заповіт. Того, що зазіхнув на такий злочин апостол Павло предал "сатане во измождение плоти, чтобы дух был спасен в день Господа нашего Иисуса Христа" http://allbible.info/bible/sinodal/1co/5 (Новый Завет. Первое послание к Коринфянам. Глава 5, стих 5).
обзор 2015-08-14 / 23:26:36
Річ у тому, що православні князі русичі за часи Русі у більшості своїй ігнорували Божі заповіді Старого і Нового Завіту ( на відміну,наприклад, від їх сучасників королів і герцегов, згадаємо Анну -дочку Ярослава Мудрого видану за Генріха I із-за гніву Папи Римського, який дізнався про те, що Генріх вирішив одружуватися на своїй родичці). Як сказано у Святому Писанні: « Господь долготерпелив и многомилостив, прощающий беззакония и преступления, и неоставляющий без наказания, но наказывающий беззакония отцов в детях до третьего и четвертого рода» http://bible.optina.ru/old:chis:14:start (Ветхий Завет. Четвертая книга Моисеева. Числа. Глава 14,стих 18)
обзор 2015-08-14 / 23:25:14
Чому літописець озвучив це як велике нещастя Юрійовичей, що торкнулося усіх переяславців і стон від його загибелі прокотився по усій Ростово-Суздальскій Землі - "Залесской Украйне" (1187 рік), тобто після навали половців на землі рязанського і переяславских князівств? У прадавньому літопису "Слово о Полку Игореве" відомий також Плач княжни Ярославни як лейтмотив великого нещастя, що не оминув не лише Чернігівську землю, а і усю Русь внаслідок невдалого походу на половців в 1185 році (кінець XII століття) її чоловіка Новгород-Сіверського князя Ігоря Святославовича.
обзор 2015-08-03 / 01:36:06
Отже,ці наведені факти наочно підтверджують те, що в спорі між прибічниками двох теорій походження слова УКРАЇНА як степова країна (тюркс.), тобто начебто прикордонні землі Переяславського князівства, населені кочівниками (у літописі озвучене " переяславці", тобто жителі Переяславля, а не пограничні землі князівства, населені кочівниками та одночасно Оукраина яка много постона!!!) і Україна - центр, земля, крайна," внутрення земля" тобто на думку Красуцького і його сучасних прихильників землі Київського князівства (які були Руссю, Рутениею (латин.), Руссиею (греч.) !!!, але ніяк не Оукраиною,вкраїною,крайною і т.п. ) - істина завжди лежить посередині.
обзор 2015-08-03 / 01:33:19
"...Спроби істориків ХІХ ст. пояснити назву українці як похідну від слова «окраїна», було лише приниженням підлеглого народу, який не міг по суті бути «окраїнним» сам до себе. http://rivne-surenzh.com.ua/ua/our_articles/117
На жаль, це історічні факти, народ якої став «окраїнним» згідно найдавніших літописів Русі, Литовської хроніки, Московського царства (Московії) і Речі Посполітої, західних джерел XVI-XVII століть, про що доведено нижче. Існує ще третя гіпотеза о походженні України від стародавніх укрів. Так, у статті "Укри та українці: забута історія предків", український автор якої з російським прізвищем В.О. Дем'янов, «ДЦ «Рівне-Суренж» (2010 рік) є прихильником теорії поляка графа Чацького о міфичних украх, вигаданого поляком у 1801 році з метою помститися Російській імперії за зникнення Польші як держави http://rivne-surenzh.com.ua/ua/our_articles/117, але ця версія не підтверджена історічними документами, але й вважається політичним міфом-замовленням, на яку дуже багато "клюнуло" сучасних дослідників
обзор 2015-08-03 / 01:27:59
Проте доля розпорядилася так, що МЕТРОПОЛІЯ - центр (РУСЬ,РУТЕНІЯ, (латин.), РУССиЯ(греч.)!!!, але не яка оуКраина, Вкраїна і т.п.) стала самою "Украйной", " Оукраиной", " Крайной", "відрізаною землею", що доведено низжче, але це вже ІНША ІСТОРІЯ, яка розпочинається з 30-40 років XIII століття, з моменту навали на Русь монгольської ОРДИ з " ТАРТАРІЇ" (з літописних джерел - країни пітьми, країни дикого поля").
обзор 2015-08-03 / 01:26:37
Потрібно визнати, історичні факти, підтверджені найдавнішами літописами Русі-Рутенії-Руссії, Литовської хроніки, Московського царства (Московії) і Речі Посполітої не подобуються багатьом і сучасним українським історикам, в т.ч. А.Палію - авторові підручника історії України для 10 класу,історику Півторак відомого статтею "Стародавня Україна-це неокраїна" прибічників виниклої в XIX столітті гіпотези поляка-викладача з Одеської гімназії Красуцького про про Україну як Центр, внутрішню землю,край-центр, яка непідтверджена жодними історичними документами,літопісами (до речі,як теорії інших поляків Чацького,Духинського, вигаданих з метою помститися Російській імперії за зникнення Польші як держави).
обзор 2015-08-03 / 01:20:37
Слід зазнати, що сучасні історики Російської Федерації ( Ф.Гайда, И.А.Мішина та ін.) уперто ігнорують історичні факти (але історичні факти б'ють по самолюбності росіян, для цього, до речі і вигадали міф про оукраину як землі переяславского князівства заселеного кочівниками, хоча у летопіси крім мешканців переяславського князівства,які оплакивали, смерть Глеба Юрійовича одночасно інша земля, тобто Оукраина многа постана,- ред.обзор), оскільки прародителька Московського царства і Російської імперії (Ростово-суздальская земля, пізніше Владимиро-суздальское князівство) у кінці XII - XIV століттях іменувалася в стародавніх літописах саме околицею,украинною землею, тобто у краю Русі, віддаленою від центру у Киеві, так само, як і інші околичні землі Русі ( тіж самі землі Галицько-волинського князівства).
обзор 2015-08-03 / 01:15:49
Из казачих песень: "Козак від'їжджає, дівчинонька плаче: "Куди їдеш, мій козаче? Козаче, соколю, візьми мене із собою на вкраїну ту далеку"..." "Ой, у полі нивка": "Ой, у полі нивка, росте стебелинка. Там дівчина жито жала, гарна чорнобривка. Жала ж вона, жала, сіла спочивати, їхав козак з україни, мусів папку зняти." Галицька пісня "Зажурились галичанки": "Зажурились галичанки та й на тую зміну: Ой, відходять наши стрільці десь на украину". А значить все це одне: в цих народних піснях " украина" означає не країну Україну в сучасному розумінні, а околичні, пограничні землі Речі Посполитої, тобто слабозаселені землі в XVI - XVII віках, що розташовані на схід, іменувалися в указаний час "далека вкраїна", Околиця Дикого Поля, Дикий Степ, степова країна (тюркс.)
обзор 2015-08-03 / 01:14:21
На карті, виданій в Амстердамі в 1645 році, позначений регіон з назвою "Okraina Dikoia Pole" (околиця (межа) дикого поля), розташований між Рязанню і Азовським морем на території сучасних Луганській області України, Ростовської, Білгородської, Курської, Липецької, Воронежської областей Росії і означає межу слабозаселенных земель в середині XVII століття, розташованих на схід, іменувався в указаний час як дике поле, дика степ, степна країна (тюркс.)