Минулого тижня у прес-центрі Закарпатської облдержадміністрації із журналістами зустрівся доктор юридичних наук, професор Василь Лемак, аби прокоментувати зміни до Конституції, запропоновані Президентом України Віктором Ющенком.
Як зазначив науковець, зміни, запропоновані Президентом, зареєстровані у Верховній Раді як законопроект "Про внесення змін до Конституції України". Де-факто – це не зміни, а повністю нова редакція Головного закону держави. До головних позитивів нової редакції, зазначив Василь Васильович, можна віднести такі пункти, як скасування імперативного мандату, збільшення віку людини, яку призначають на посаду судді до 27 років (тепер – 25 р.), перед призначенням людина обов’язково проходитиме ще й і спеціальну суддівську підготовку. До позитивів професор В.Лемак також відніс скасування облдержадміністрацій у їх нинішньому вигляді – цей орган замінять облвиконкоми.
Разом з тим, зазначив науковець, експерти досить скептично оцінюють ідею двопалатного парламенту. На їх думку, для України це питання не на часі, вона нагадує ранній парламентаризм у країнах Європи. До негативних моментів вони віднесли і пункт, який регламентує, що парламентарі припиняють свою роботу разом із указом про його розпуск. Парламент, за словами В.Лемака, має працювати навіть у разі розпуску аж доти, поки не відбудуться нові вибори. У новій редакції Конституції В.Ющенка також викликає занепокоєння той пункт, де говориться про те, що Президент має право розпустити нижню палату парламенту навіть якщо на те не буде підстав.
У новій редакції також зазначається, що зовнішню політику країни має формувати Рада національної безпеки (її прототип нині – РНБО). Це, зазначив Василь Васильович, є також негативним моментом, оскільки тоді де-факто вийде, що в країні функціонуватимуть два уряди. Пан Лемак додав, що нинішнім функціям РНБО в Україні немає ніяких аналогів в інших країнах світу у мирний час.
Щодо змін до Конституції від Партії регіонів і БЮТ, про які нині гуляють небезпідставні чутки, то пан Лемак зазначив, що Президент змушений, згідно з чинною Конституцією, їх прийняти, якщо до них не буде зауважень Конституційного Суду і вони не стосуватимуться розділів 1, 3 і 13. Якщо ж до цих розділів також пропонуватимуться зміни, то депутати не зможуть їх затвердити без всенародного референдуму.