Посол США Вільям Тейлор: Компанії з високими технологіями вкладають великі гроші у розбудову фірм в Ужгороді

Р.С.: Чи Сполучені Штати зараз вважають Україну своїм стратегічним партнером?
В.Т.: Так, Сполучені Штати розглядають Україну як стратегічну державу. І тут є багато різних аспектів. Упродовж років, особливо останніх двох років, народ України продемонстрував сильну волю до незалежності і демократичної форми правління. Це в стратегічних інтересах Сполучених Штатів і світу.

Р.С.: За попередньою програмою, президент Буш не планує бачитися з прем’єром Януковичем у Вашингтоні. Чи тут справа лише у протоколі, чи це все-таки політичне рішення?

В.Т.: Це протокольне рішення. Партнером президента Буша в українській владі є звичайно президент Ющенко. У нас немає прем’єра, але є віце-президент. Прем’єри, які відвідують Вашингтон, зазвичай зустрічаються з віце-президентом і мають вельми плідні переговори. Віце-президент Чейні дуже зацікавлений у демократичній і стратегічній складовій України. Він дуже зацікавлений познайомитися з новим прем’єром та з‘ясувати деякі питання, в яких добре обізнаний прем’єр. Це, зокрема, енергетика, відносини з Росією. Прем’єр зробив деякі коментарі стосовно ролі України щодо НАТО. Все це дуже цікавить віце-президента і гадаю, що зустріч буде вельми плідною.

Р.С.: Стосовно енергетики, Сполучені Штати раніше пропонували Україні допомогу, щоб забезпечити прозорість в енергетиці. Наскільки мені відомо, відповіді на це від українських урядовців так і не було. Чи Ви розумієте, чому?

В.Т.: Питання енергетичною безпеки – це ключове питання для України, ключове питання для Європи і також цікаве питання для США. Ми пропонували допомогу щодо прозорості, але також робили інші пропозиції, на які була відповідь. Наприклад, щодо ядерної безпеки. Упродовж останніх кількох років Сполучені Штати проводять експеримент з Україною та її атомними станціями, щоб побачити, чи американська компанія “Westinghouse” спроможна виробляти ядерне паливо, сумісне з українськими атомними станціями. Цей експеримент проводиться кілька років і ще кілька років триватиме (зараз його продовжують, бо поки що він іде успішно). Якщо цей пілотний проект спрацює, то Україна матиме два джерела ядерного палива – російське та американське. Це добре для енергетичної безпеки України, адже диверсифікація – це її ключовий елемент.

Ще один приклад доброго відгуку від української влади – це розробка покладів нафти і газу. В України є великий потенціал розробляти свої ресурси. Американська компанія виграла контракт на глибоководне буріння у Чорному морі, значно глибше, ніж це робилося раніше. Зараз точиться дискусія між цією компанією та українським урядом щодо умов розподілу нафтогазових ресурсів.

Р.С.: Ви говорите про компанію ”Vanco”. Але останнім часом українські посадовці почали запрошувати російську компанію “Газпром” до розробки чорноморського шельфу. На що тоді розраховують США?

В.Т.: Ми не маємо підстав вважати, чи навіть підозрювати, що контракт між “Vanco” та українським урядом не буде виконаний. Це нормальна процедура – спершу оголошувати контракт (що сталося навесні), а потім домовлятися про умови розподілу ресурсів, і зараз ці переговори тривають. І ми сподіваємося, що ці перемови скоро завершаться.

Р.С.: Ключове питання для України – СОТ. Що необхідно зробити для того, щоб Україна могла швидко долучитися до цього торговельного клубу?

В.Т.: Це дуже важливий торговельний клуб. Чітко зрозуміло, що українці загалом та українська влада зокрема усвідомлюють значення цього торговельного клубу. Це ясно з огляду на швидкість, з якою Верховна Рада ставиться до необхідного законодавства. Щодо Вашого конкретного запитання, то тут важливі два моменти. По-перше, необхідно схвалити закони, щоб Україна відповідала вимогам СОТ. 12 із них уже схвалені, цього тижня Верховна Рада може розглянути ще 8. І якщо це станеться, це буде великим досягненням України.

По-друге, потрібно завершити переговори щодо вступу в СОТ із Киргизстаном і Тайванем. Переговори з Киргизстаном уже довго тривають, і там ще є робота. Переговори з Тайванем, наскільки мені відомо, практично завершені, і зараз треба лише підписати договір.

Р.С.: Коли Україна зможе вступити до Світової організації торгівлі?

В.Т.: Якщо Верховна Рала цього тижня схвалить необхідні законопроекти, то це означатиме, що Україна зробила найскладніший крок наприкінці листопада – початку грудня. Також, якщо упродовж наступних кількох днів будуть укладені двосторонні угоди. Це можливо, якщо робоча група в Женеві розгляне ці закони і вирішить, що Україна готова. У такому разі це може статися цього року. Вірогідніше, що робоча група засідатиме і після початку Нового року, й тоді Україна зможе вступити (в СОТ) в кінці січня –на початку лютого.

Р.С.: Обсяги торгівлі між Україною і США нині дуже низькі і попри те, що вже було скасовано поправку Джексона-Веніка, яка довгі роки перешкоджала активнішій торгівлі. У чому тут справа?

В.Т.: Двостороння торгівля зростає повільно. Але як тільки вона починає підніматися, то росте як снігова куля. Звісно, що американські компанії містяться далі від України, ніж європейські. Європейські компанії далеко обігнали американські за рівнем інвестицій в Україну. Але американські компанії це помічають і зараз починають, із наближенням вступу Україну до СОТ та зняттям торговельних обмежень, уважніше вивчати український ринок.

Місяць тому я був у Львові та Ужгороді. Там компанії з високими технологіями, особливо в Ужгороді, вкладають великі гроші у розбудову фірм, бо робітники там дуже освічені, фабрики отримують стільки замовлень, що їм треба розширюватися. Тому американські компанії приходять.

.С.: Якби Ви коротко описали інвестиційний клімат в Україні?

В.Т.: Коротко кажучи, інвестиційний клімат поліпшується, але є що вдосконалювати. Передовсім, це стосується регулювання господарських суперечок. Компанії мають бути певні, що суди, до яких вони звертаються, справедливі і до них поставляться об’єктивно.

Р.С.: Чи Ви можете навести конкретні приклади, коли суди в Україні були несправедливими щодо інвесторів?

В.Т.: Упродовж років лунали звинувачення щодо низки комерційних суперечок, що суди не брали до уваги всі докази, перебували під впливом влади, під впливом однієї партії чи іншої. Існує досить таких історій і доказів, щоб стверджувати: тут є проблема, яку треба вирішувати.

Р.С.: В Україні почастішали вбивства підприємців на замовлення, зокрема, у Львові та деяких інших регіонах. Українські бізнесмени стурбовані. Чи ці факти вплинули на західну ділову спільноту?

В.Т.: Я не знаю. Це нова проблема. Ми помітили повідомлення про ці вбивства. Наше розуміння, що ці вбивства пов’язані з діловими конфліктами. Вони не виглядають як тероризм чи на замовлення влади, а виглядають як з’ясування приватних бізнесових конфліктів, і це тривожно. Ситуація вимагає реакції влади, правоохоронців, щоб запевнитися, що подібні вбивства не будуть продовжуватися і будуть належно розслідувані.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати