Тур'ї Ремети - чи не єдине село на Закарпатті, де в такій пошані жаба. Їдять тут земноводних вже два століття: навчили їх французькі вояки, які після битви під Ватерлоо створили поселення у цій місцині Австрії. Відтоді жаб'ячі стегна в селі цінують не менше, ніж у сусідніх населених пунктах - сало. Делікатес сушать, заморожують, а потім готують різні страви - бульйон, засмажують, як рибу...
Жаба ніколи не зашкодить здоров'ю, оскільки водиться тільки у чистих водоймах, переконують селяни. Ковбасою отруїшся скоріше... Жаба - своєрідний індикатор чистоти довкілля...
Благо, земноводних у старому руслі річки Туричка чимало. Тут і промишляють чоловіки у високих риболовних чоботях із сачками. Цією справою займаються цілими сім'ями: батько ловить жаб, син носить додому, а мати - чистить. Такий сімейний підряд дозволяє за сезон заробити до 3-5 тисяч гривень /непогані гроші для селянина, особливо у час кризи/. Втім, щоб мати такий зарібок, треба цілими днями стояти у холодній весняній воді. До столу підходять тільки весняні земноводні. Влітку жаб'ятина гірчить. А в квітні-травні і попит є: беруть ресторани, супермаркети і навіть перекупники із сусідньої Словаччини. Годяться тільки окорочки бурих жаб. За смаком їхнє м'ясо нагадує ніжну молоду курятину. У Європі з давніх-давен воно вважалося делікатесом і прирівнювалося за харчовою цінністю до морепродуктів.
Одна прикрість у селян: після меліоративних заходів "поголів'я" земноводних у Тур'їх Реметах з року в рік зменшується. Отож місцеві бізнесмени задумали збудувати ферму, де вирощуватимуть бурих жаб.
