Серед карпатських краєвидів, з погонями, “пошуками скарбів”, з традиціями... Цій забаві вже понад 17 років. Офіційна назва цьогорічного заходу – XVI відкритий чемпіонат Львівського обласного управління фізичного виховання та спорту зі спортивного туризму “Кубок Карпат-2009”. Та для бувалих учасників це просто –
ПЕРЕГОНИ
Сьома ранку, Львівський головний залізничний вокзал. Вісім команд сідають у мукачівську електричку і за чотири години “десантуються” за сім кілометрів на захід від Сваляви (Закарпатська область). У кожній команді по десять учасників (з них не менш як дві дівчини), усі з рюкзаками, готові до тижневого переходу далеко від цивілізації.
Місце старту – замок Шенборна (санаторій “Карпати”). Старовинна архітектура кінця XIX ст., охайні доріжки, цвіте сакура. Місце фінішу - невідоме. Усі лише знають, що їм доведеться подолати відлюдними карпатськими стежками 150 км.
Маршрут (єдиний для всіх) кожній команді видається безпосередньо перед стартом. Це карта і легенда з детальним описом контрольних пунктів (КП), які обов’язково треба знайти. Команди стартують із проміжком 10 хв.
Команди рухаються маршрутом з сьомої ранку до восьмої вечора. Таке обмеження дозволяє не перетворювати змагання у гонки на виживання. 13-годинного робочого дня з рюкзаком вгору-вниз, коли стежками, а коли і по бурелому – цілком достатньо, щоб увечері оцінити, що то за класна штука горнятко гарячого міцного солодкого чаю з лимоном.
Завдання мінімум - вийти на черговий контрольний пункт: зазвичай це дерево зі спеціальним компостером завбільшки із сірникову коробку, які заздалегідь ставлять організатори змагання. Кожна команда має на фініші показати картку з позначками усіх цих компостерів. Коли відшукуєш таку мацюпу на марафонських відстанях у хащах (цього року в середньому один на 7,5 км) – він видається справжнім скарбом.
Змаганням сприяла хороша погода. Ночувати можна було просто неба, споглядаючи зорі. А вдень - полонина Руна, водоспад Воєводин, найвища вершина Львівської області і найкрасивіша в Карпатах – гора Пікуй. І фініш в околицях села Тухлі (130 км від Львова), де за кілька днів, 30 травня, учасники змагань зберуться для урочистого нагородження переможців.
УЧАСНИКИ
Учасники – це неформальні об’єднання молоді. Але трапляються в командах і такі, кому за 60, і зовсім юні – вік тут не головне. Для цих людей стало традицією, відклавши всі справи, присвячувати щороку на межі квітня-травня тиждень пригодам. За час існування перегонів серед учасників навіть з’явилися сім’ї.
ОРГАНІЗАТОР
Беззмінним організатором перегонів є Юрій Дячек, 59 років, інструктор-методист обласного управління фізичного виховання та спорту. Щороку сам, залучаючи приятелів, встановлює нові маршрути для перегонів. Їх прокладають за декілька тижнів до старту, коли на карпатських хребтах ще багато снігу – поставити маршрут іноді буває складніше, ніж пройти по ньому самим учасникам змагання.
Затрати на ці змагання - символічні. Цього року обласне управління виділило... 400 гривень, за які буде придбано невибагливий кубок і медалі. Плюс по 15 гривень з кожного учасника.
За 17 років існування перегонів у них з’явились наслідувачі. Це і “Стежками героїв”, що робить “Пласт”, і Gorgany Race (організатор-компанія “Горгани Ком”), і “Стежками Карпат” (організатор - Карпатський туристський клуб).
Час, за який пройшли маршрут команди-призери:
“Фантом”, капітан Максим Винокур, 26 років, інженер, промисловий альпініст – 50 год. 22 хв.
“Дикі свині”, капітан Юліан Рак, 41 рік, дизайнер поліграфії – 62 год. 53 хв.
“Фенікс”, капітан Ірина Василина, 24 роки, дизайнер інтер’єрів – 70 год. 47 хв.
З восьми команд три зійшли з маршруту, в тому числі і торішній переможець."